Чи потрібен РРО для продажу пшениці населенню через банк

Не зовсім: РРО/ПРРО не потрібен, якщо всі оплати надходять як банківські операції на рахунок товариства у форматі IBAN, але якщо частина платежів ітиме через небанківські фінансові установи чи транзитні рахунки, такі операції підлягатимуть фіскалізації.

Обґрунтування

1. Продаж власної продукції за готівку через касу підприємства може бути без РРО Підприємство-виробник має право продавати продукцію власного виробництва за готівку через касу підприємства без застосування РРО/ПРРО, оформлюючи прибуткові касові ордери, за умови що це саме продукція власного виробництва, а не ТСПТ, ліки, медвироби, ювелірні вироби тощо, оскільки це дозволено п. 1 ст. 9 Закону №265. До продукції власного виробництва відноситься продукція, що виробляється і реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили, тобто пшениця власного вирощування відповідає цим критеріям.

2. Оплата на рахунок у банку через інтернет-банкінг і касу банку — це банківські операції без РРО РРО/ПРРО не застосовується при виконанні банківських операцій, тобто при перерахуванні коштів із поточного рахунку банку на поточний рахунок у форматі IBAN, а також при внесенні готівки через касу банку чи платіжний термінал/ПТКС, що належить банку, для подальшого перерахування на поточний рахунок, що прямо випливає з п. 2 ст. 9 Закону №265. Тому коли фізособи сплачують за пшеницю через свої банківські додатки (інтернет-банкінг) на ваш рахунок IBAN або вносять готівку в касі банку на ваш рахунок IBAN, ці платежі не потребують фіскалізації.

3. Ризикові випадки: небанківські фінустанови й транзитні рахунки Податкова наполягає, що пільга п. 2 ст. 9 стосується лише банківських операцій, а оплати через небанківські фінустанови та транзитні рахунки (типові коди 2650, 2654, 2662, 6731, 6732, 6740, а також 2924 при еквайрингу) не вважаються такими, що звільнені від РРО/ПРРО, тому в такому разі операції визнають розрахунковими і вимагають фіскалізації, спираючись на той самий п. 2 ст. 9 Закону №265. Тож потрібно контролювати виписку: якщо всі надходження за пшеницю — прямі банківські IBAN-перекази або внесення через касу банку, RRO не застосовується, але при появі оплат через небанківські сервіси чи зазначені транзитні рахунки слід проводити такі операції через РРО/ПРРО.

Рекомендація:

Потрібно організувати контроль банківських виписок: окремо фіксувати надходження саме як банківські операції на IBAN і, за можливості, уникати підключення схем розрахунків через небанківські платіжні сервіси для продажу пшениці населенню, щоб не виникав обов’язок фіскалізувати такі оплати.

У вашій ситуації за умови, що всі оплати фактично є банківськими операціями на IBAN (через додатки банків та касу банку), застосування РРО/ПРРО для цієї реалізації не потрібне.