Визначення орендної плати для нежитлових приміщень: нюанси

Ні, юридичні особи не зобов’язані застосовувати мінімальні орендні ставки та методику КМУ, тому орендна плата може бути будь-якою, у тому числі нижчою.

Методика визначення мінімальної вартості оренди, затверджена постановою КМУ №1253, застосовується виключно для цілей оподаткування доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду (пп. 170.1.2 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text). Вона не регулює відносини між юридичними особами.

Орендні відносини між юрособами будуються на договірних засадах. Розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін (Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, ст. 762), і законодавство не встановлює мінімальних обмежень для такої плати у випадку оренди між суб’єктами господарювання.

Для платників єдиного податку доходом є фактично отримана сума (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, п. 292.1), і немає вимоги донараховувати дохід до «мінімальної» вартості оренди, визначеної органами місцевого самоврядування.

Отже, договірна ціна за 1 кв. м може бути меншою за встановлену місцевою радою, і це не створює податкових ризиків саме з точки зору єдиного податку.

Якщо орендодавець є платником ПДВ (наприклад, юридична особа на єдиному податку за ставкою 3%), то база оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості оренди, але не може бути нижчою за звичайну (ринкову) ціну цієї послуги. При цьому за загальним правилом договірна ціна вважається звичайною (ринковою), поки податкові органи не доведуть зворотне.(Податковий кодекс України, підпункт 14.1.71 )

Раді допомогти, звертайтесь ще!