Податкові ризики при прощенні боргу між пов'язаними сторонами

Податковий ризик є насамперед у резидента‑покупця: списана заборгованість однозначно стане його доходом, а з огляду на спільного власника податківці можуть розцінити операцію як контрольовану або таку, що має ознаки безповоротної фіндопомоги та/або трансфертного ціноутворення; для нерезидента‑продавця в Україні податкових наслідків майже немає, якщо він не має тут постійного представництва.

Обґрунтування

1. Для резидента‑покупця вся списана сума є доходом. За правилами бухобліку, якщо раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його сума включається до доходу періоду через рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на всю суму прощеного боргу (основний борг + відсотки + пеня). Це збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток. Коригування фінрезультату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості Податковим кодексом не передбачено, тому дохід оподатковується повністю за ставкою податку на прибуток. Податкова консультація (ЗІР).

2. Ризик перекваліфікації в безповоротну фіндопомогу/приховану виплату на користь власника. Оскільки єдиний засновник у нерезидента і резидента – одна фізособа, операція здійснюється між пов’язаними особами. Це створює ризик, що податківці розглядатимуть прощення боргу не як звичайну господарську операцію, а як безповоротну фінансову допомогу пов’язаній особі або непряме фінансування резидента за рахунок контролюючого власника. Це, по суті, не змінює базу податку на прибуток (дохід уже виникає), але підвищує ризик претензій щодо ділової мети та можливих донарахувань за трансфертним ціноутворенням, якщо виконуються критерії контрольованих операцій за ст. 39 ПКУ і різниця «прощеної» суми суттєво відхиляється від умов ринку.

3. Штрафні санкції та відсотки теж включаються до доходу. Визнані відсотки за товарним кредитом і пеня, які також прощаються, для резидента є частиною кредиторської заборгованості, що не підлягає погашенню. У момент прощення вони так само формують дохід у бухобліку і об’єкт оподаткування податком на прибуток. Якихось окремих податкових різниць саме для списання таких штрафів ПКУ не встановлює, отже оподаткування йде за правилами бухобліку.

4. ПДВ‑наслідків у резидента‑покупця, як правило, немає. Податкові зобов’язання з ПДВ при імпорті вже були сплачені на митниці. Подальша відмова від оплати нерезиденту чи прощення боргу не змінює податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ щодо вже розмитнених товарів, якщо товар реально ввезено та використано в оподатковуваних операціях. Податкова консультація щодо списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом прямо вказує, що дохід формується «без ПДВ», а коригування ПДВ не проводиться. Податкова консультація (ЗІР).

5. Ризики з боку валютного нагляду для резидента. Якщо НБУ продовжує валютний нагляд за цією імпортною операцією, прощення боргу повинно бути належно оформлене документально (лист нерезидента, угода про прощення боргу тощо), і банк має отримати документи, що підтверджують припинення грошового зобов’язання іншим способом, ніж оплата. Інакше можливі претензії щодо порушення граничних строків розрахунків і нарахування пені за валютним законодавством.

6. Податкові наслідки для нерезидента‑продавця в Україні зазвичай відсутні. Якщо нерезидент не має постійного представництва в Україні і не здійснює тут діяльність через таке представництво, прощення його вимоги до резидента не створює в Україні додаткового об’єкта оподаткування. Податкові наслідки для нерезидента виникатимуть у його країні резиденції згідно з тамтешнім законодавством, але це вже поза межами українського податкового поля.

7. Ризики для фізичної особи‑власника опосередковані. Формально дохід від прощення боргу отримує юридична особа‑резидент, а не власник. Проте через пов’язаність сторін податкова може аналізувати, чи не використовується така схема для виведення коштів або неринкової підтримки бізнесу власником. Це може посилити контроль за іншими операціями між резидентом, нерезидентом і власником, але саме по факту прощення цього боргу прямого оподаткування доходу у фізособи не виникає.

У підсумку, ключовий наслідок – оподаткування в Україні всієї суми прощеної заборгованості в резидента‑покупця податком на прибуток з підвищеною увагою контролюючих органів через пов’язаність сторін і можливі питання трансфертного ціноутворення.