ПДВ зобов'язання: гарантійний платіж та відвантаження товару нерезиденту

Платіж можна оформити як гарантійний тільки якщо він реально має забезпечувальний характер і підлягає поверненню покупцю, але як тільки такий платіж зараховується в оплату товару, у постачальника виникають ПДВ‑зобов’язання за правилом «першої події».

Обґрунтування

ПДВ прив’язаний до «першої події» за оплатою або відвантаженням. Податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату, що припадає на першу з подій: або зарахування коштів від покупця як оплати товарів, або відвантаження товарів / оформлення документа про постачання послуг Податкова консультація (ЗІР).

Якщо платіж – гарантійний і не є оплатою товару, ПДВ при його надходженні не виникає. Для цього в договорі прямо фіксують, що кошти є забезпечувальним (гарантійним) платежем, не є компенсацією вартості товару, підлягають поверненню покупцю після виконання ним зобов’язань, а в обліку їх ведуть не як аванс. У такому випадку при надходженні коштів об’єкта постачання ще немає, отже немає й ПДВ.

Щойно гарантійний платіж зараховується в оплату конкретної поставки, він стає авансом і утворює першу подію. Оскільки такі кошти «в майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги)», податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату отримання цих коштів продавцем Податкова консультація (ЗІР). Формальне перейменування авансу в «гарантійний платіж» без реальної можливості повернення створює високий ризик перекваліфікації в аванс з донарахуванням ПДВ.

Повернення чи зарахування гарантійного платежу впливають лише на момент виникнення ПДВ.

1. Якщо гарантійний платіж реально повертається покупцю, ПДВ не виникає, бо не відбулося постачання і не було оплати за нього.
2. Якщо сторони оформлюють документ про зарахування гарантійного платежу в рахунок оплати відвантаженого товару, датою виникнення ПДВ‑зобов’язань є дата такого зарахування (як перша подія, якщо відвантаження ще не було, або дата відвантаження, якщо воно відбулося раніше).

Підсумок. Щоб уникнути ПДВ на момент отримання коштів, платіж повинен мати справді забезпечувальний характер і підлягати поверненню, а не автоматично зараховуватись у рахунок конкретної поставки. Якщо ж він зараховується в оплату товару (без фактичного повернення), ПДВ‑зобов’язання неминуче виникнуть на дату такої оплати або дати відвантаження, залежно від того, що сталося раніше.

Ризики / нюанси

Найбільший ризик – перекваліфікація гарантійного платежу в аванс при перевірці. Якщо сума дорівнює вартості товару, договір – купівлі‑продажу, товар відвантажується саме на цю суму, а повернення коштів ніколи фактично не відбувається, контролюючий орган має всі підстави вважати платіж передоплатою з обов’язком нарахувати ПДВ уже в періоді його отримання.