Витрати покупця залежать від реальності, а не КВЕД постачальника

Ваш клієнт може відносити суми на витрати незалежно від КВЕД вашої компанії, якщо операції реальні, пов’язані з його госпдіяльністю і підтверджені належними первинними документами. Сам по собі «невідповідний» КВЕД постачальника не є юридичною підставою для відмови у витратах або податковому кредиті.

Обґрунтування

1. Критерії витрат і податкової вигоди формуються за змістом операції, а не за КВЕД. Судова практика виходить з того, що право на податкову вигоду (витрати, податковий кредит) виникає за сукупності ознак: фактичне здійснення господарської операції, використання придбаного в господарській діяльності, рух активів чи зобов’язань, відповідність економічному змісту договору, підтвердження первинними документами. Висновки про «нереальні операції» ґрунтуються саме на цих факторах, а не на кодах КВЕД контрагента.

2. Податкова кваліфікує операції як нереальні не через КВЕД, а через відсутність ресурсу / документів / економічного змісту. Методичні рекомендації ДФС щодо фіксування нереальних операцій описують типові «ознаки» безтоварності: відсутність реального виробництва чи обігу товару, неможливість виконати обсяги через відсутність персоналу, складів, транспорту, відсутність належних первинних документів тощо. Жодна з цих ознак не пов’язана з тим, чи збігається КВЕД постачальника з видом конкретної операції. від 16.05.2016 №16872/7/99-99-14-02-02-17

3. Формальні недоліки в документах можуть бути проблемою, але КВЕД – не реквізит первинного документа. Вимоги до первинних документів стосуються реквізитів, які дозволяють ідентифікувати операцію, її зміст, обсяг, дату, сторони і підписи уповноважених осіб. Відсутність або помилки саме в цих реквізитах можуть давати податковій підстави ставити під сумнів витрати. Вимога відповідності КВЕДу виду операції до переліку обов’язкових реквізитів не належить. частини другої статті 9 від 16.07.1999 №996-XIV пункту 2.4 Положення наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88

4. Нереальність операції і відсутність ділової мети відрізняються від «невідповідного КВЕДу». Податкова визнає операції нереальними, коли вважає, що вони фактично не відбулися, а документи – формальні. Окремо перевіряється ділова мета й економічний ефект для платника. Обидва питання стосуються суті й результату операції, а не формальної класифікації діяльності постачальника за КВЕД. Методичні рекомендації

5. Наявність «правильного» КВЕДу зменшує ризики, але не визначає право на витрати. Додавання до ЄДР КВЕД 82.30 для туроператора дійсно зручно для спілкування з податковою і може знизити ризик блокування ПН чи претензій щодо нереальності операції, бо знімає «формальний» аргумент інспектора. Але навіть за відсутності такого КВЕДу, якщо ваша компанія реально надає Business Travel / MICE‑послуги, має персонал, ресурси, договори, акти, рахунки та інші первинні документи, це не позбавляє клієнта права включити витрати і податковий кредит. від 16.05.2016 №16872/7/99-99-14-02-02-17

Підсумок: позиція вашої компанії коректна — для клієнта ключові критерії витрат і податкового кредиту це реальність операцій, їх ділова мета і належні первинні документи, а не коди КВЕД контрагента.