Уніфікація номенклатури товарів: уникнення податкових ризиків і рішення

Підприємство може оприбутковувати та продавати ідентичні товари під власною уніфікованою назвою за умови належного документального оформлення. Однак з урахуванням фіскального підходу ДПС щодо відповідності номенклатури документам придбання найбільш безпечним з точки зору ПДВ є ведення окремих номенклатурних позицій відповідно до назв постачальників. Відповідно - не означає "ідентично", тому затвердити правила відповідності та іднетифікаціїї товарів доцільно в розпорядчому документі підприємтсва.

Законодавство не містить прямої заборони на використання підприємством власної внутрішньої номенклатури товарів. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text підприємство самостійно визначає облікову політику, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, правила документообігу та технологію обробки облікової інформації.

Згідно з п. 7 НП(С)БО 9 «Запаси» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#Text одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). Це дозволяє об’єднувати аналогічні товари, які надходять від різних постачальників під різними комерційними назвами, в одну внутрішню облікову позицію.

При цьому первинні документи повинні містити відомості про зміст та обсяг господарської операції відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text. Тому внутрішня назва товару повинна дозволяти однозначно ідентифікувати товар за його основними характеристиками.

Разом з тим ДПС займає більш формальну позицію. У роз’ясненнях у ЗІР (підкатегорія 101.16) контролюючий орган зазначає, що у графі 2 податкової накладної повинна зазначатися номенклатура товарів/послуг продавця, яка має відповідати документам, що підтверджують їх придбання.

Відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text опис (номенклатура) товарів/послуг є обов’язковим реквізитом податкової накладної. Якщо найменування товару у податковій накладній на реалізацію суттєво відрізнятиметься від найменування у документах придбання, система моніторингу може розцінити це як постачання іншого товару, що може стати причиною зупинення реєстрації податкової накладної.

Водночас при використанні уніфікованої назви критично важливо забезпечити повний збіг коду УКТ ЗЕД при придбанні та подальшій реалізації товару.

Якщо підприємство приймає рішення використовувати власну єдину номенклатуру, доцільно оформити внутрішні документи. Насамперед це наказ керівника про облікову політику або окремий наказ про порядок ведення номенклатури, в якому передбачити об’єднання ідентичних товарів в однорідні групи та застосування внутрішніх найменувань.

Також бажано затвердити таблицю відповідності назв, де зазначити відповідність найменувань постачальників внутрішнім назвам підприємства, наприклад: «Lenovo IP3 15ITL6, 8GB, SSD 512GB» відповідає внутрішній назві «Ноутбук Lenovo IdeaPad 3 15ITL6 8/512».

Крім того, під час оприбуткування кожної партії можна складати акт переведення номенклатури або акт приймання, в якому комісія фіксує, що товар, отриманий за документами постачальника під однією назвою, приймається до обліку за внутрішнім кодом та назвою підприємства із збереженням кількості, вартості та коду УКТ ЗЕД.

Потрібно враховувати, що у разі повернення товару постачальнику документи на повернення слід оформляти з тим самим найменуванням, яке було зазначене у первинних документах постачальника.

Таким чином, уніфікація номенклатури є можливою, але потребує постійного підтвердження через внутрішні накази, таблиці відповідності та акти для обґрунтування зв’язку між назвами. Ведення окремих карток товарів із найменуваннями постачальників є менш зручним для складського обліку, проте є найбільш безпечним варіантом з погляду можливих претензій ДПС щодо безперервності ланцюга постачання та реєстрації податкових накладних.