Переведення боргу: оформлення договору та бухгалтерський облік

У такій ситуації найбільш придатним є договір про переведення боргу. За ним обов’язок поставити матеріали або повернути отриману передоплату переходить від первісного боржника до нового боржника. Виникають складнощі з ПДВ, про них нижче.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 заміна боржника у зобов’язанні допускається лише за згодою кредитора. Тому оптимальним варіантом є укладення тристоронньої угоди між підприємством-редитором, постачальником, який отримав передоплату та не може виконати зобов’язання (первісним боржником), і підприємством-партнером (новим боржником).

У договорі слід чітко визначити, яке саме зобов’язання передається: поставка матеріалів на суму отриманої передоплати або повернення коштів. Також доцільно зафіксувати, що новий боржник приймає на себе всі обов’язки первісного боржника в тому самому обсязі та на тих самих умовах.

В обліку кредитора відбувається лише заміна контрагента за виданим авансом.

Проведення:

Переведено заборгованість на нового боржника — Дт 371 (новий боржник) – Кт 371 (первісний боржник)

У первісного боржника операція може відображатися так:

Переведено борг новому боржнику — Дт 681 – Кт 685

У нового боржника:

Прийнято зобов’язання перед кредитором — Дт 377 – Кт 681

Після поставки матеріалів:

Відображено реалізацію матеріалів — Дт 681 – Кт 702 (701)

Для цілей ПДВ сама операція переведення боргу не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 196.1.5 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.Стуація законодавчо врегульована нечітко, можна звернутися до податковох консультаціїї ІПК ДПСУ від 06.09.2019 р. № 55/6/99-00-07-03-02-15/ІПК., в якій мова йде про постачання виробничих послуг, але її повністю можна застосувати до даного випадку:

Первісний боржник (постачальник) на дату перерахування кредитором (покупцем) коштів на його банківський рахунок (у касу) як передоплату (аванс) за послуги з виготовлення виробу повинен був визначити ПДВ-зобов'язання, скласти на кредитора податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.

Операція з переведення боргу від первісного боржника до нового боржника не передбачає постачання товарів/послуг, тому не є об'єктом обкладення ПДВ. Отже, за такою операцією в первісного боржника податкові зобов'язання з ПДВ не виникають.

Після переведення боргу перераховану кредитором передоплата (аванс) перераховують на рахунок нового боржника, а не кредитора. У такому разі відсутні законодавчі підстави для складання розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань із ПДВ у первісного боржника. Адже не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ПКУ.

Зважаючи на те, що після переведення боргу кредитор отримуватиме послуги з виготовлення виробу від нового боржника, такий кредитор втрачає право на раніше сформований податковий кредит із ПДВ на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН первісним боржником. Адже фактичного постачання первісним боржником послуг із виготовлення виробу кредитору, за які була перерахована попередня оплата (аванс), не відбувалося. У цьому випадку кредитор зобов'язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов'язань із ПДВ, складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.

Постачання новим боржником послуг кредитору в рахунок отриманої від первісного боржника передоплати за такі послуги, яка попередньо була перерахована кредитором первісному боржнику, є другою подією. Тому підстави для складання новим боржником податкової накладної на кредитора відсутні.

Отже, в даному випадку покупець втратить податковий кредит за перерахованим авансом (за позицією ДПС ). При цьому, другий боржник має скласти ПН на постачання товару. Однак податкове зобов'язання первісного боржника зависає без компенсації. Вкрай невигідний фіскальний варіант.

оскільки питання не є врегульованим, можна знайти , на жаль, і зовсім протилежні конслуьтації з цього приводу - наприклад , є ще і інша протилежна думка:

первісному боржнику все ж таки реєструвати розрахунок коригування (лист ДФС від 22.12.2015 № 27403/6/99-99-19-03-02-15, це стверджує і інша індивідуальна податкова консультація ДПС від 28.12.2019 № 2237/6/99-00-07-03-02-15/ІПК);

а ще інші ІПК - стверджують, як і та, що я навела вище, що
ніякого розрахунку коригування не можна робити (індивідуальна податкова консультація від 20.08.2018 № 3596/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). . У первісного боржника податкове зобов'язання зависає, покупець компенсує (прибирає ) свій податковий кредит, другий броржник складає ПН на постачання товару.

У такій ситуації краще всього — отримати індивідуальну податкову консультацію від ДПС, або - оформити операцію в інший спосіб.

Альтернативним варіантом може бути виконання зобов’язання третьою особою відповідно до ст. 528 Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863. У такому випадку договір переведення боргу не укладається, а підприємство-партнер здійснює поставку матеріалів за дорученням первісного боржника. Такий варіант є простішим як з точки зору документального оформлення, так і з точки зору податкових ризиків. І є консульттація ДПС, яка підтрджує що в цьому разі "ніхїто нічого не коригує" - це консультація ІПК від 16.11.2017 р. № 2643/6/99-99-15-03-02-15/ІПК , яка стосуєтсья саме договору поруки..На наш погляд , це найкращий спосіб.

Для податку на прибуток спеціальних коригувань фінансового результату щодо переведення боргу між резидентами Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text не встановлює. Операція відображається за правилами бухгалтерського обліку.

Якщо будь-яка зі сторін є платником єдиного податку, слід враховувати, що контролюючі органи можуть розцінювати переведення боргу як негрошову форму розрахунків, а п. 291.6 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text передбачає обмеження щодо таких операцій для платників єдиного податку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!