Субліцензійний договір: податки, КВЕД та підприємницька діяльність ФОП

Так, субліцензійний договір можливий за згодою ліцензіара, але дохід за ним є роялті, не включається до доходу ФОП-єдинника та оподатковується ПДФО і військовим збором.

Відповідно до ч. 4 ст. 1108 та ч. 2 ст. 1109 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5209, ліцензіат має право видавати субліцензію іншій особі лише за наявності письмової згоди ліцензіара та якщо це передбачено ліцензійним договором. Отже, ФОП на 3 групі може укласти субліцензійний договір з іншим ФОП (2 група) за наявності відповідного дозволу в основному договорі.

Плата за надання права користування торговельною маркою відповідає визначенню роялті згідно з пп. 14.1.225 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256, оскільки є винагородою за використання об’єкта права інтелектуальної власності (торговельної марки).

Згідно з п. 292.1 ПКУ до доходу ФОП – платника єдиного податку не включаються пасивні доходи, зокрема роялті. Це означає, що кошти, отримані за субліцензійним договором як роялті, не є доходом платника єдиного податку і не включаються до бази оподаткування єдиним податком.

Таким чином, отримання роялті не вважається підприємницькою діяльністю у межах спрощеної системи, а тому не потребує відображення в КВЕД як виду підприємницької діяльності ФОП.

Водночас такі доходи підлягають оподаткуванню за загальними правилами для фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України: роялті оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором 5%.

З огляду на те, що питання оподаткування роялті у ФОП на спрощеній системі (зокрема щодо включення/невключення до доходу та ризиків перекваліфікації діяльності) є дискусійним на практиці, отримання ІПК дозволить мінімізувати податкові ризики та зафіксувати позицію контролюючого органу саме під вашу модель договорів (ліцензія - субліцензія).

Раді допомогти, звертайтесь ще!