Документація та облік при купівлі сонячних панелей для офісу

Для придбання та встановлення сонячних панелей потрібні первинні документи (договір, акти, накладні), а в обліку їх доцільно відображати як окремий об’єкт основних засобів (рах. 104) або як поліпшення орендованого приміщення (рах. 117) залежно від умов використання.

Для придбання та встановлення сонячних панелей підприємству необхідно оформити первинні документи, зокрема договір купівлі-продажу, видаткові накладні, а також договір на монтаж і акт виконаних робіт; при цьому перелік документів є стандартним, як і при введенні в експлуатацію основних засобів: спочатку оформлюється наказ керівника про здійснення придбання та встановлення, далі відбувається виконання робіт і їх документальне підтвердження, після чого складається акт введення в експлуатацію, що відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155.

У разі встановлення обладнання на орендованому приміщенні потрібно отримати згоду орендодавця на здійснення поліпшень або монтаж обладнання, що випливає із загальних вимог договірних відносин оренди та норм НП(С)БО 14 «Оренда» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0487-00#n16.

Згідно з п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o4, сонячна електростанція може визнаватися окремим об’єктом основних засобів, оскільки є відокремлюваною, має самостійну функцію (виробництво електроенергії) та строк використання більше одного року.

Витрати на придбання та монтаж обладнання формують первісну вартість об’єкта і відповідно до п. 8 НП(С)БО 7 спочатку обліковуються на рахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», після чого при введенні в експлуатацію зараховуються до складу основних засобів (Дт 104 - Кт 152).

Сонячні панелі можна відносити до групи «Машини та обладнання» (рахунок 104), що відповідає їх економічній суті як енергогенеруючого обладнання.

Амортизація об’єкта нараховується протягом строку корисного використання, який підприємство визначає самостійно з урахуванням п. 23–25 НП(С)БО 7, а для податкових цілей мінімально допустимий строк для групи «Машини та обладнання» становить 5 років відповідно до п. 138.3.3 Податкового кодексу України.

Альтернативно, відповідно до п. 4 НП(С)БО 7, підприємство може застосовувати покомпонентний облік (окремо панелі, інвертор тощо), якщо вони мають різні строки корисного використання, проте це є правом, а не обов’язком.

Якщо сонячна електростанція використовується виключно для забезпечення електроенергією орендованого приміщення, можливий варіант обліку як поліпшення об’єкта оренди з подальшою амортизацією відповідно до вимог НП(С)БО 14 «Оренда», однак через відокремлюваність обладнання більш обґрунтованим є облік як окремого об’єкта основних засобів.

Операції з виробництва та використання електроенергії для власних потреб не підлягають оподаткуванню акцизним податком відповідно до п.п. 213.2.8 та 213.2.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5424, а ліцензія на виробництво електроенергії не потрібна за відсутності її продажу згідно з п. 1.3 Ліцензійних умов, затверджених постановою НКРЕКП № 1467.

Рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Сонячна електростанція: облік та оподаткування придбання, виробництва енергії та продажу» на платформі 7eminar за посиланням: https://7eminar.ua/news/8267-sonyacna-elektrostanciya-oblik-ta-opodatkuvannya-virobnictva-energiyi-ta-yiyi-prodazu

Зверніть увагу, що у разі закінчення строку договору оренди, якщо сонячна електростанція не демонтується і залишається у фізичної особи-орендодавця, така операція фактично розглядається як постачання (продаж) основного засобу фізичній особі з відповідним відображенням доходу та податкових наслідків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!