Безпечні варіанти внесення допомоги для високодохідного ТОВ

Так, можна — найбезпечніші варіанти: поворотна фінансова допомога або внески в капітал, але кожен має свої нюанси та ризики.

Поворотна фінансова допомога є найбільш універсальним способом залучення коштів як від директора, так і від менеджера. Такі кошти не включаються до доходу ні підприємства, ні фізособи, оскільки підлягають поверненню (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, пп. 165.1.31). Відповідно, ПДФО та військовий збір не виникають. Сума не обмежена законодавством у безготівковій формі, а поріг 400 000 грн стосується виключно фінмоніторингу банком. Тобто банк запитає саме у фізичної особи, що вносить допомогу, про походження коштів. При внесенні готівки до каси підприємства діє обмеження 50 000 грн на день від однієї особи (Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні 148 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-17#Text, п. 6). При внесенні коштів до каси банку таке обмеження не діє.

Слід врахувати, що моніторинг банку при перерахуванні значних сум як з рахунку, так і при внесенні готівкою в касу банку включиться в будь-якому разі, навіть якщо фізособа — засновник буде вносити внески в зареєстрований статутний капітал. Це стосується саме фізособи, а не підприємства. Слід зауважити, що наразі банк має право поцікавитися походженням коштів фізособи при перерахуванні значних сум декілька разів на місяць навіть у разі, якщо загальна сума не перевищує 400 тис. грн, тобто це визначається внутрішніми процедурами конкретного банку, і найчастіше це набуває форми відмови у перерахуванні — тобто вимагати підтвердження походження коштів, доходів тощо, інакше переказ блокується. Це питання можна вирішити тільки з банком, надавши потрібні підтвердження. З точки зору податкових ризиків тут немає підстав для оподаткування чи санкцій, процедура законна, але може блокуватися саме банком.

Основний ризик підприємства при отриманні допомоги пов’язаний із дисконтуванням: якщо строк повернення перевищує 12 місяців, заборгованість визнається довгостроковою і підлягає дисконтуванню відповідно до НП(С)БО 10 та НП(С)БО 11, що може призвести до виникнення доходу в обліку. Щоб уникнути цього, допомогу доцільно оформлювати на строк до 12 місяців із подальшим продовженням.

Внесок до додаткового капіталу (без зміни статутного) можливий лише від учасника товариства. Такий внесок не формує дохід підприємства і не оподатковується податком на прибуток або ПДВ, оскільки є внеском власника (Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text, ст. 12). Це дозволяє поповнювати оборотні кошти без податкових наслідків. Ризик полягає у тому, що повернення таких коштів можливе лише за правилами, визначеними установчими документами, і не є таким гнучким, як при ПФД. Але при внесенні коштів засновником діють ті самі обмежувальні заходи банків, які можуть встановлюватися ними на свій розсуд і в межах менше ніж 400 тис., просто через те, що операція є незвичайною.

Збільшення статутного капіталу також не створює доходу та не оподатковується (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, пп. 165.1.44), однак потребує державної реєстрації змін (Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» https://zakon.rada.gov.ua/go/755-15) та є менш гнучким у частині повернення коштів, оскільки зменшення статутного капіталу передбачає окрему процедуру.

Якщо кошти надає менеджер, який не є учасником, фактично єдиний безпечний варіант — це поворотна фінансова допомога (договір позики відповідно до Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863). Інші варіанти можуть створювати ризик перекваліфікації операції.

Окремо слід враховувати можливості фінансового моніторингу: дроблення платежів для уникнення порогу 400 000 грн на сьогодні не рятує, оскільки інформація про здійснені операції доступна будь-якому банку, і обмеження буде негайно застосоване (наприклад, якщо намагатися внести через касу банку значні суми в різних банках протягом декількох днів). Це може розцінюватися як підозріла операція, що призведе до блокування транзакцій. Тому з точки зору економії на комісії та прозорості операцій найбільш безпечним способом є:

внесення іншою фізичною особою поворотної фіндопомоги за договором, що передбачає її повернення, на термін до 12 місяців, у сумі до 50 тис. грн на день у касу підприємства; або перерахування такою фізособою зі свого рахунку у сумі, що не перевищує 400 тисяч, та з урахуванням можливого підтвердження доходів і походження коштів для банку; комісія при перерахуванні коштів менша, ніж при внесенні коштів на рахунок через касу банку.

внесення засновником внеску до додаткового капіталу без збільшення статутного та зміни часток учасників, для цього потрібно спочатку прийняти відповідне рішення загальних зборів або засновника; при внесенні такого додаткового капіталу також можна використовувати вищезазначені способи.

І у всіх випадках важливо забезпечити документальне підтвердження походження коштів у фізичних осіб.

Раді допомогти, звертайтесь ще!