Коригування заборгованості за імпортом: облік, податки та ризики

Перш за все маємо нагадати, що всі операції проводяться в бухобліку на підставі даних первинних документів (ст. 9 Закону про бухоблік № 996, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155). При цьому в первинному документі має бути вказаний обсяг господарської операції (кількість х ціну).

При митному оформленні імпортер подає для митного оформлення в т.ч. і первинний документ постачальника з вказаною кількістю та ціною товару (інвойс). Сума інвойсу постачальника, дані про який вказані в гр. 44 митної декларації (МД), мала б відповідати даним фактурної вартості товарів в гр. 22 та гр 42 МД.

Тому має бути причина - чому вартість товару в обліку відрізняється від документів на імпорт цього товару.

Усні домовленості не можуть бути відображені в обліку. Це є порушенням ст. 9 Закону № 996.

1. Яким чином коректно закрити цю заборгованість у бухгалтерському та податковому обліку?

Рекомендуємо скласти відповідні первинні документи, які дозволять Вам привести у відповідність дані обліку та первинних документів - дооформити кредит-ноти, внести зміни до договору.

2. Чи можна визнати її безнадійною кредиторською заборгованістю та списати?

Кредиторська заборгованість може бути списана тільки з таких причин:

- сплив строк позовної давності - наказ директора з обгрунтуванням спливу строку подовної давності + бухдовідка

- контрагент ліквідувався як оюособа і немає правонаступників - підтвердження витягом з держреєстру відповідної країни

- контрагент простив Вам борг - письмове повідомлення про прощення боргу

На кожну з цих причин має бути документальне підтвердження/обгрунтування.

3. Які податкові наслідки виникають (податок на прибуток, ПДВ)?

При списанні кредиторської заборгованості постачальника-нерезидента в бухобілку проводите:

Дт 632 Кт 717/719 - списали кредиторську заборгованість.

Податок на прибуток - також врахує ці доходи в об`єкті оподаткування за правилами бухобілку (п. 134.1.1 ПКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20260101#n10624). Коригувань додатково не передбачено.

ПДВ - списання Кт-заборгованості постачальника-нерезидента ніяк не впливає на ПДВ

Додатково - ЗІР (101.13, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=30140)

4. Чи можуть виникнути питання з боку податкових органів, митниці або валютного контролю?

Всі питання по митниці були вирішені в момент розмитнення товару.

Валютний контроль по Кт 632 відсутній

Закон про валюту та валютні операції № 2473 визначає наступне в ст. 13 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n169):
"3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати)."

Тобто, отримання товару на умовах постоплати взагалі не потрапляє під валютний контроль ні через 180 днів, ні через рік, ні через 2

5. Які документи доцільно оформити для мінімізації ризиків?

Вказали в п.1 та п. 2

Раді допомогти, звертайтесь ще!