Договір позички приміщення з неповнолітньою: особливі умови укладання
Для цього потрібна згода батьків та дозвіл органу опіки та піклування.
Статтею 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами (далі – СКУ) визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Якщо дитина не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст. 14 СКУ).
Поряд з цим, ст. 36 ЦКУ передбачені обмеження цивільної дієздатності фізичної особи за рішенням суду. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування (ст. 37 ЦКУ).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.
Частиною третьою ст. 177 СКУ встановлено, що батьки, лише з дозволу органу опіки та піклування, мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою ст. 177 СКУ, зокрема вчиняти правочини щодо:
- об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина (абзац перший п. 3 частини другої cт. 177 СКУ);
- відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина (абзац другий п. 3 частини другої cт. 177 СКУ).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша ст. 202 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦКУ домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків є договором. Див. про це тут https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/819807.html.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.


