Чи можливий безоплатний ліцензійний договір на сайт і марку

Так, може бути безоплатним, якщо це прямо передбачено умовами ліцензійного договору.

За загальним правилом ліцензійний договір передбачає оплату, однак сторони мають право встановити інше. Відповідно до Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 за ліцензійним договором ліцензіат зобов’язаний сплачувати винагороду, якщо інше не встановлено договором (ст. 1109). Це означає, що можливість безоплатного використання прямо допускається, але має бути чітко зафіксована у тексті договору.

Щодо об’єктів авторського права (елементи сайту), закон також не встановлює обов’язковості винагороди у кожному випадку. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг https://zakon.rada.gov.ua/go/851-15»; визначає правовий статус електронних об’єктів, а спеціальні норми авторського права дозволяють встановлювати умови використання об’єкта за домовленістю сторін, у тому числі безоплатно. При цьому обов’язково визначаються способи використання, строк, територія та інші істотні умови.

Щодо торговельної марки, власник має право надати дозвіл на її використання на підставі ліцензійного договору. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не містить вимоги про обов’язкову оплатність такого договору, але вимагає визначення способів використання знака, території, строку та контролю якості товарів/послуг ліцензіатом. Відсутність винагороди не суперечить законодавству, якщо це прямо погоджено сторонами.

З точки зору оподаткування, якщо плата за договором кваліфікується як роялті, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, пп. 196.1.6), тому сам факт надання права користування об’єктом інтелектуальної власності не призводить до нарахування ПДВ. Водночас у випадку, коли умови договору не відповідають визначенню роялті і така операція розглядається як постачання послуг, тоді застосовуються загальні правила оподаткування: база оподаткування визначається не нижче звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ), а безоплатно отримані послуги у отримувача визнаються доходом відповідно до НП(С)БО 15 «Дохід» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0860-99 (п. 21) , який , правда, перекриваєься витратами на користування такими послугами, тбто фінрезультат нульовий, але для платників єдиного податку — за п. 292.3 ПКУ. - це може бути реально оподаткований єдиним податком дохід.

Окремо слід враховувати, що податкові коригування та спеціальні правила можуть виникати у випадку операцій із нерезидентами, зокрема якщо такі нерезиденти є пов’язаними особами, оскільки саме для таких операцій Податковий кодекс України передбачає контроль трансфертного ціноутворення та можливі коригування фінансового результату.

Таким чином, безоплатний ліцензійний договір є допустимим, але потребує чіткого формулювання умов і врахування податкових наслідків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!