Передача зенітного прицілу військовослужбовцю: податкові наслідки для ТОВ

Для ПДВ п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ допускає передачу товарів «іншим особам» для потреб оборони, однак для податку на прибуток застосування п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ можливе лише якщо допомога передана саме військовому формуванню або військовій частині.

Відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n8462, коригування фінансового результату, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються щодо вартості коштів або товарів (у тому числі технічних засобів спостереження та інших товарів), які добровільно передані Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави.

При цьому податкова практика та роз’яснення контролюючих органів (ЗІР Категорія: 102.02 - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42953) виходять з того, що отримувачем такої допомоги має бути саме відповідна бюджетна установа або військове формування, а не фізична особа. Поняття бюджетної установи застосовується у значенні, визначеному п.п. 14.1.17 ПКУ та п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та створені ними організації, що повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, під час дії воєнного стану товари, придбані з ПДВ та передані іншим особам для потреб забезпечення оборони України, не вважаються використаними у негосподарській діяльності. У такому випадку не застосовуються компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ.

Формулювання норми є досить широким, оскільки допускає передачу товарів «іншим особам», а не лише визначеним військовим формуванням. Тому можна обґрунтовувати, що передача обладнання безпосередньо військовослужбовцю, за наявності документів про використання для потреб оборони, потенційно може підпадати під дію п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Разом з тим той самий пункт передбачає, що безоплатна передача товарів визначеним військовим формуванням (ЗСУ, НГУ, СБУ, військовим частинам тощо) не вважається постачанням для цілей ПДВ. Якщо ж передача здійснюється не таким суб’єктам, а фізичній особі (військовослужбовцю), ця частина норми формально може не застосовуватися.

Тому хоча існують аргументи на користь застосування пільги, позиція не є повністю безспірною. Для убезпечення підприємства від податкових ризиків доцільно звернутися за індивідуальною податковою консультацією (ІПК) відповідно до ст. 52 ПКУ

Раді допомогти, звертайтесь ще!