Валютний кредит: дисконтування та облік курсових різниць важливі

Так, такий кредит підлягає дисконтуванню, а курсові різниці нараховуються як на суму заборгованості за кредитом, так і на залишок валютних коштів на рахунку.

Оскільки кредит отримано на 7 років, він класифікується як довгострокове зобов'язання.

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 11 Зобов'язання https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99 такі зобов'язання повинні відображатися в балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів, яка необхідна для погашення зобов'язання. Якщо відсоткова ставка за вашим кредитом (4,44%) є нижчою за ринкову ставку для аналогічних валютних запозичень на такий самий термін, виникає різниця (дисконт).

У момент отримання кредиту сума дисконту (різниця між номіналом і теперішньою вартістю) визнається іншим доходом. Протягом 7 років цей дисконт поступово амортизується, збільшуючи фінансові витрати підприємства.

Підприємство має самостійно визначити ринкову ставку, орієнтуючись на дані НБУ про середні ставки за валютними кредитами або на пропозиції комерційних банків для аналогічних умов.

Відповідно до п.7, 8 НП(С)БО 21 Вплив змін валютних курсів https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00 курсові різниці визначаються за монетарними статтями в іноземній валюті.

Заборгованість за кредитом - це монетарна стаття, оскільки вона буде погашатися грошовими коштами. Курсові різниці за тілом кредиту та нарахованими відсотками потрібно розраховувати:

• на кожну дату балансу (кінець кварталу або року, залежно від періодичності звітування).
• На дату здійснення операції (на дату погашення частини кредиту або сплати відсотків).

Залишок коштів у валюті (рахунок 312) також є монетарним активом. Курсові різниці за ними також нараховуються на дату балансу та на дату будь-якого руху коштів по рахунку (списання, зарахування).

Раді допомогти, звертайтесь ще!