Облік одноразової комісії за токен для банківських операцій

Так, таку суму доцільно віднести безпосередньо на адміністративні витрати як банківську комісію, без оприбуткування токена як активу.

У виписці банку операція визначена як «одноразова комісія за проведення платіжної операції підвищеної безпеки… при авторизації 1-го ОТР-токена», тобто банк кваліфікує її як плату за послугу. Відповідно до п. 18 НП(С)БО 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text до адміністративних витрат відносяться, зокрема, витрати на розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. Отже, економічна сутність операції — це отримання банківської послуги із забезпечення доступу до системи дистанційного обслуговування, а не придбання окремого матеріального активу.

Підставою для відображення в обліку є банківська виписка як первинний документ відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text, яка містить дату операції, суму та її призначення. За потреби можна оформити бухгалтерську довідку із посиланням на додаткову угоду з банком.

Оприбутковувати токен на рахунки 15 або 22 підстав немає, оскільки банк не виділяє його як окремий об’єкт продажу, не визначає окрему вартість матеріального носія та не оформлює передачу товару (видатковою накладною чи актом). Згідно з п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#Text первісна вартість об’єкта має бути достовірно визначена. У даному випадку визначити вартість саме «заліза» неможливо, оскільки сплачується комісія за послугу авторизації.

З урахуванням принципу превалювання сутності над формою, встановленого ст. 4 Закону про бухгалтерський облік https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text, операція відображається як витрати періоду.

Проведення:

Списання банківської комісії — Дт 92 – Кт 311

Такий підхід є обґрунтованим і не потребує обліку токена як МШП або МНМА.

Раді допомогти, звертайтесь ще!