Розрахунок екологічного податку для ФОП: штрафи і ризики

Суб'єкт господарювання – фізична особа–підприємець, який користується газовим опалювальним котлом в нежитловому приміщенні, стає платником екологічного податку, оскільки у нього виникає об'єкт оподаткування – адже котел здійснює викиди забруднюючих речовин у повітря.

https://7eminar.ua/news/7580-ekologicnii-podatok-2025

Не сплачують екоподаток такі суб’єкти-забруднювачі навколишнього середовища, у яких: викид двоокису вуглецю не перевищує 500 тонн на рік за всіма джерелами забруднення (п. 240.7 ПКУ);

Щокварталу екологічний податок його платник обчислює самостійно за формулами, які наведені у п. 249.3, 249.5–249.6, 249.8 ПКУ для кожного виду забруднення чи виду шкідливої речовини.

За викиди в атмосферу

Так, суми податку, який справляють за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюють виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

Пвс = Σ (Мі × Нпі) або Пвс = М1 × Нп1 + М2 × Нп2 + ... + Мі × Нпі,

де:

М1, М2 ... Мi – фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин (1, 2, ..., і) у тоннах (т);
Нпi– ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у грн з копійками.

Під час розрахунку викидів в атмосферу можна скористатися роз’ясненням Держстату «Щодо розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для заповнення форми №2-ТП (повітря) (річна) «Звіт про охорону атмосферного повітря».

Фактичний обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини (показник Мі) знайдете у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб’єктами господарювання обґрунтовують у документах, що є невід’ємною частиною заяви на отримання дозволу (лист ДФС від 16.03.2016 №9027/7/99-99-15-04-02-17). Тобто обсяги викидів для розрахунку податкових зобов’язань наводять не у самому дозволі, а в документах, що їх подавали разом із заявою на його отримання.

Ставки екоподатку за кожну забруднюючу речовину (Нпі) наведено у ст. 243 ПКУ. Щоб правильно визначити ставку, скористайтеся алгоритмом від податківців (лист ДФС від 16.03.2016 №9027/7/99-99-15-04-02-17).

1. Якщо під час експлуатації стаціонарного джерела забруднення в атмосферне повітря викидають забруднюючі речовини, наведені в обмеженому переліку забруднюючих речовин або груп забруднюючих речовин,ставки екоподатку беруть із п. 243.1 ПКУ.

Назви забруднюючих речовин визначені у дозволі суб’єкта господарювання на викиди, а саме в документах, що є невід’ємною частиною заяви на отримання дозволу.

2. Якщо під час експлуатації стаціонарного джерела є забруднюючі речовини або групи забруднюючих речовин, для яких у п. 243.1 ПКУ ставку податку не встановлено, після ідентифікації класу небезпечності забруднюючої речовини застосовуйте ставку податку з п. 243.2 ПКУ.

3. Якщо ставки податку для забруднюючих речовин не встановлені у п. 243.1 і 243.2 ПКУ (крім двооксиду вуглецю, для якого окрема ставка встановлена у п. 243.4 ПКУ), застосовуйте ставки з п. 243.3 ПКУ залежно від орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів.

4. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку визначають як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності (п. 243.2 ПКУ).

Тобто суми податкових зобов’язань з екоподатку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення обчислюйте самостійно щокварталу на основі фактичних обсягів викидів, що записані у дозволі на викиди, та правильно визначених ставок податку.

Порушення правил сплати (перерахування) екоподатку тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу:

5% погашеної суми податкового боргу – у разі затримки до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;
10% погашеної суми податкового боргу – у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання (п. 124.1 ПКУ).

Крім штрафів за несвоєчасну сплату або несплату збору також нараховують пеню відповідно до ст. 129 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!