Який документ потрібен для оплати роялті: акт чи угода

Роялті — це плата за надання права користування об’єктом інтелектуальної власності, а не послуга, тому первинний документ залежить від моделі договору: для передачі права — акт приймання-передачі прав, для періодичного нарахування — акт (звіт) про нарахування роялті або інвойс.

Відповідно до пп. 14.1.225 Податкового кодексу України роялті — це платіж як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Тобто це не постачання послуг у класичному розумінні, а реалізація майнового права користування.

Згідно зі ст. 1107 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору. Саме такий договір є правовою підставою для нарахування роялті.

Якщо за договором передається право користування (наприклад, на ПЗ, торговельну марку, твір) на певний строк — доцільно оформити:

– Акт приймання-передачі прав — у момент надання права користування (одноразово). Він підтверджує виконання обов’язку ліцензіара щодо передачі права.

Якщо ж передбачені періодичні платежі (щомісячно, щоквартально, % від доходу тощо), тоді оформлюється:

– Акт про нарахування роялті (часто його помилково називають «акт наданих послуг»), або
– інвойс/рахунок, якщо договором передбачено, що оплата рахунку є підтвердженням нарахування винагороди.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 підставою для обліку є первинні документи, які фіксують факт господарської операції та містять обов’язкові реквізити. Тому форма документа може бути довільною, але він має підтверджувати саме факт нарахування винагороди за користування правом.

Щодо ПДВ: відповідно до пп. 196.1.6 Податкового кодексу України операції з виплати роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому в акті або інвойсі доцільно зазначати «Без ПДВ, пп. 196.1.6 ПКУ».

Різниця між документами:

Акт приймання-передачі прав — підтверджує сам факт надання права користування.
Акт нарахування роялті — підтверджує суму винагороди за певний період використання.

На практиці часто застосовується комбінація: один акт передачі права на початку дії договору та періодичні акти (або інвойси) на суму роялті.

Термін «акт наданих послуг» допустимий у господарській практиці, але юридично коректніше використовувати формулювання «акт нарахування роялті» або «акт підтвердження використання об’єкта та нарахування винагороди», щоб уникнути перекваліфікації операції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!