Взаємозалік заборгованостей: можливість списання після терміну позовної давності

Ні, підприємство не має права в односторонньому порядку провести залік заборгованості, якщо йдеться про списання своєї кредиторської заборгованості. У разі спливу строку позовної давності така заборгованість повинна бути визнана доходом.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки. Згідно із Законом України від 14.05.2025 № 4434‑IX, перебіг позовної давності, що був зупинений з 2 квітня 2020 року через карантин і воєнний стан, поновлюється з 4 вересня 2025 року. Якщо до цієї дати строк позовної давності повністю не сплив, він продовжує спливати з того моменту, де був зупинений. Якщо ж строк був вичерпаний до 2 квітня 2020 року, він не поновлюється.

У разі, коли строк позовної давності за кредиторською заборгованістю повністю минув, і кредитор не пред’явив вимогу в межах строку, зобов’язання вважається припиненим у бухгалтерському обліку. Відповідно до п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання» та п. 11 Інструкції № 291 (Наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291), підприємство повинно визнати суму простроченої кредиторської заборгованості доходом з одночасним списанням зобов’язання. Ні про який залік у цьому випадку не може бути мови.

У свою чергу, якщо строк позовної давності ще не сплив, або якщо підприємство бажає провести залік зустрічних вимог, то для цього обов’язковою умовою є наявність однорідних вимог, строк виконання яких настав, і — що головне — наявність заяви про залік або згоди сторін (ст. 601 ЦКУ). Підприємство не має права самостійно «списати» свою кредиторську заборгованість, навіть якщо має дебіторську до того самого контрагента.

Отже, якщо строк позовної давності сплив, заборгованість за договором не може бути зарахована, а підлягає списанню у дохід. Якщо не сплив — для заліку потрібна згода або повідомлення від іншої сторони. Односторонній залік у частині кредиторської заборгованості без дотримання цих умов є неправомірним.

Раді допомогти, звертайтесь ще!