Рогляднео окремо дебіторсьу та кредиторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість контрагента з РФ, що виникла внаслідок експорту ще до війни, припустимо 2018 року, ще не вичерпала терміни давності. Враховуємо, що терміни давності почали спливати після зупинення тільки 4 вересня 2025 року.(ЦКУ, Закон України № 4434-IX від 14.05.2025 )

Сам факт відсутності розрахунків і воєнних обмежень не дає автоматичного права списати дебіторську заборгованість контрагента з РФ, що виникла до війни; списання можливе лише за наявності ознак безнадійності, визначених законодавством.

Безнадійною визнається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.1999 № 237). Водночас щодо заборгованості контрагента з Російської Федерації, яка виникла внаслідок експорту до 24.02.2022, сам по собі факт воєнного стану та заборони валютних операцій не означає автоматичної втрати права вимоги.

Строк позовної давності за такою заборгованістю під час дії воєнного стану не спливає, оскільки відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України перебіг строків, визначених, зокрема, ст. 257–259 ЦК України, зупиняється на строк дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX. Отже, списати таку дебіторську заборгованість лише з підстави спливу позовної давності неможливо, якщо наприклад вона виникла 1 січня 2018 року, ще лишається декілька місяців до спливу терміну, а чкщо пізніше - то і більше.

Іншою ознакою безнадійної заборгованості є неможливість її стягнення внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору), підтверджених у встановленому порядку (пп. 14.1.11 Податкового кодексу України). Валютні обмеження, зокрема заборона здійснення валютних операцій з використанням російських рублів і на користь осіб, які мають місцезнаходження в РФ, встановлені п. 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, самі по собі ще не означають автоматичного виникнення форс-мажору для конкретного договору. Для застосування цієї ознаки необхідно, щоб у зовнішньоекономічному договорі було передбачено звільнення від виконання зобов’язань у разі настання воєнних дій або інших форс-мажорних обставин, а також визначено порядок їх підтвердження.

Форс-мажорні обставини засвідчуються Торгово-промисловою палатою України відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР. У період воєнного стану ТПП України також визнавала можливість підтвердження таких обставин загальними листами, однак конкретний спосіб фіксації форс-мажору має відповідати умовам договору між сторонами. Лише за наявності належно підтвердженого форс-мажору та виконання умов договору підприємство може обґрунтовано визнати дебіторську заборгованість безнадійною.

Рішення про списання дебіторської заборгованості приймається керівником підприємства або уповноваженим органом управління з урахуванням вимог статуту та корпоративного законодавства. На підставі відповідного рішення оформлюється наказ керівника про списання заборгованості з балансу.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 з одночасним зменшенням резерву сумнівних боргів, а за його недостатності — з віднесенням суми перевищення до складу інших операційних витрат.

Проведення:
Списання заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів – Дт 38 – Кт 362
Списання заборгованості понад суму резерву – Дт 944 – Кт 362
Списання всієї суми заборгованості (якщо резерв не створювався) – Дт 944 – Кт 362

Одночасно списана дебіторська заборгованість відображається на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше ніж на три роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення.

У податковоприбутковому обліку списання дебіторської заборгованості впливає на фінансовий результат відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ. Для платників, які коригують фінрезультат на податкові різниці, застосовуються різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ: фінрезультат збільшується на суму витрат від списання понад резерв сумнівних боргів та зменшується на суму списаної заборгованості, що відповідає ознакам безнадійної, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. Якщо ж підприємство не приймає рішення про списання, така дебіторська заборгованість і надалі обліковується на балансі з нарахуванням курсових різниць у загальному порядку.

Форма наказу загальна Наказ про списання дебіторської заборгованості

проводки в тексті.

Кредиторська заборгованість перед контрагентом з РФ (оскільки мова про покупців - товарна заборгованість)

Ні, списати кредиторську товарну заборгованість перед контрагентом з РФ, що виникла до війни у вигляді отриманої передоплати, лише з підстави того, що експорт і розрахунки не відбудуться, не можна без настання визначених законодавством підстав.

З 04.03.2022 діє мораторій на виконання будь-яких грошових та інших зобов’язань, кредиторами за якими є громадяни Російської Федерації та юридичні особи — резиденти РФ, а також окремі пов’язані з ними особи, запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187. Цей мораторій має тимчасовий характер і діє до набрання чинності спеціальним законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, але не більше ніж один місяць із дня припинення або скасування воєнного стану (п. 3 постанови № 187). Сам по собі мораторій не припиняє зобов’язання та не позбавляє кредитора права вимоги.

Фактична неможливість ані виконати договірні умови шляхом експорту товару, ані повернути отриману передоплату також зумовлена валютними обмеженнями. Відповідно до п. 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 заборонено здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів, а також операції, учасниками яких є юридичні або фізичні особи, що мають місцезнаходження в РФ, чи операції для виконання зобов’язань перед такими особами. Водночас ці заборони мають режимний, а не припиняючий характер і не створюють автоматичної підстави для списання кредиторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість може бути визнана безнадійною лише за наявності ознак, визначених пп. 14.1.11 Податкового кодексу України. Зокрема, це можливо у разі спливу строку позовної давності або неможливості стягнення заборгованості внаслідок дії обставин непереборної сили, підтверджених у встановленому порядку. При цьому строк позовної давності під час дії воєнного стану не спливає, оскільки відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України перебіг строків, визначених, зокрема, ст. 257 ЦК України, зупиняється на весь період дії воєнного стану.

Визнання форс-мажорних обставин можливе лише за умови, що договором передбачено звільнення від виконання зобов’язань у разі їх настання та визначено порядок підтвердження таких обставин. Форс-мажор засвідчується Торгово-промисловою палатою України відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР або іншим способом, прямо погодженим сторонами договору. Без належного підтвердження форс-мажору підстав для визнання заборгованості безнадійною немає.

Окремою підставою для списання є примусове вилучення права вимоги як об’єкта права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, уведених у дію указами Президента України та затверджених законами України. У такому разі застосовується п. 66 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України. За відсутності відповідного рішення РНБО та механізму вилучення самостійне визнання заборгованості вилученою є неправомірним.

У бухгалтерському обліку визнання кредиторської заборгованості безнадійною призводить до визнання доходу, оскільки загальні правила не передбачають створення резервів під кредиторську заборгованість, а Податковий кодекс України не встановлює спеціальних коригувань фінансового результату при її списанні (лист ДФС від 14.06.2018 № 2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Проведення:
Списання кредиторської заборгованості (отриманої передоплати) – Дт 681 – Кт 717

Якщо строк позовної давності не минув, форс-мажор не підтверджений і рішення про примусове вилучення відсутнє, кредиторська заборгованість має й надалі обліковуватися на балансі. Для мінімізації податкових ризиків у разі застосування спеціальних підстав доцільним є отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України.

Типовий наказ на списання: Наказ про списання безнадійної кредиторської заборгованості
проводка в тексті.

Раді допомогти, звертайтесь ще!