так

Обов’язок реєструватися у Держфінмоніторингу та виконувати вимоги фінмоніторингу виникає у тих бухгалтерів і консультантів, які є юридичними особами, що надають бухгалтерські чи податкові послуги (наприклад, бухгалтерський аутсорсинг).

В такому разі юридична особа має призначити відповідальну особу з-поміж працівників, яка нестиме відповідальність за фінмоніторинг.

Закон №361 визначає перелік обов’язків для всіх суб’єктів первинного фінмоніторингу. Якщо бухгалтер, податковий консультант або юрособа-провайдер бухгалтерських/податкових послуг належать до СПФМ, то вони мають виконувати такі вимоги:

1. Стати на облік у Держфінмоніторингу Реєстрація повинна відбутися до моменту проведення першої фінансової операції або до встановлення ділових відносин із клієнтом.

Це прямо передбачено Порядком, затвердженим постановою Кабміну від 09.09.2020 №850 «Деякі питання організації фінансового моніторингу» (далі – Постанова №850).

2. Призначити відповідального за фінмоніторинг Це стосується юридичних осіб; ФОПів, у яких є наймані працівники.

Відповідальний працівник контролює всі процеси фінмоніторингу, веде документи, комунікує з Держфінмоніторингом і відповідає за дотримання процедур.

3. Організувати систему фінансового моніторингу

4. Реєструвати та повідо

5. Документувати заходи та зберігати документи Строк зберігання таких документів 5 років.

6. Надавати інформацію на запити Держфінмоніторингу

З урахуванням змін, унесених наказом Мінфіну від 25.12.2025 №654 (які набрали чинності 01.01.2026) до п. 2 наказу №422 та форми 2-фінмон СПФМ необхідно подати Звіт Міністерству фінансів України не пізніше ніж 25 січня року, наступного за звітним

Для всіх СПФМ, які вже зареєстровані, є ще одна важлива вимога – щороку подавати: Звіт за формою №2-Фінмон.

https://7eminar.ua/news/3716-forma-2-finmon-ricna-zapovnennya-zrazok-suprovidnogo-lista

Відповідальність за неналежне виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема за неподання СПФМ достовірної інформації Мінфіну у встановлені строки, встановлює ст. 32 Закону №361.

Суми штрафів у сфері запобігання відмиванню коштів часто дуже великі. Тому відповідальність серйозна. Штрафи передбачено у таких розмірах:

від 5100 до 34 000 грн (ст. 166-9 КпАП). Протоколи складають представники Мінфіну;
до 51 000 грн. Проте всюди встановлена лише максимальна межа (наприклад, «до 20 тисю нмдг», «до 3 тис. нмдг» тощо). Накладають санкції представники Мінфіну. Крім штрафів, передбачені також, зокрема, письмові застереження (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону №361).

Проте застосовують таку відповідальність по-різному, «адекватно вчиненому порушенню». Саме тому у своїх роз’ясненнях Мінфін лише погрожує її неминучістю, але конкретних цифр не називає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!