Звільнення співробітника під час відпустки та лікарняного: нюанси

Так, працівника можна звільнити 10 лютого, як узгоджено в заяві, а лікарняний, відкритий до цієї дати, підлягає оплаті навіть якщо статус «готовий до сплати» надано після звільнення.

Звільнення працівника під час його тимчасової непрацездатності за згодою сторін є правомірним відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. Заборона на звільнення під час хвороби, передбачена частиною 3 статті 40 КЗпП, стосується лише звільнення з ініціативи роботодавця. Тому трудовий договір може бути припинено у день, погоджений сторонами — 10 лютого.

У разі хвороби під час щорічної оплачуваної відпустки, відповідно до статті 11 Закону України «Про відпустки» та статті 80 КЗпП, відпустка має бути продовжена або перенесена. Проте якщо дата звільнення вже визначена сторонами, продовжити її за межі цього дня неможливо, оскільки після звільнення працівник більше не перебуває у трудових відносинах.

Право на оплату лікарняного виникає з моменту відкриття листка непрацездатності, якщо він відкритий у період дії трудових відносин, включаючи день звільнення (частина 1 статті 12 Закону України № 1105-XIV). В такому випадку допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за весь період хвороби — незалежно від того, коли було припинено трудовий договір.

Підприємство зобов’язане оплатити перші 5 днів хвороби за рахунок власних коштів (якщо вони припадають на період до звільнення включно), а решту — подати до Пенсійного фонду України заяву-розрахунок для фінансування. Це передбачено частиною 2 статті 15 Закону № 1105-XIV.

Якщо листок непрацездатності набуде статусу «готовий до сплати» вже після звільнення, це не звільняє підприємство від обов’язку його опрацювати і здійснити виплати відповідно до чинного порядку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!