Спрощення обліку витратних матеріалів: ризики та облікова політика

Вірно, щоб узаконити таке спрощення необхідно його задокументувати.

На підприємстві може бути встановлена своя номенклатура товарів, що надходить.
З метою організації бухгалтерського обліку запасів на підприємстві розпорядчим документом слід визначити (п. 1.4 Методичних рекомендацій № 2 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002201-07#Text):
правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів і відповідальність посадових осіб;

порядок аналітичного обліку запасів;

одиницю натурального виміру запасів для кожної одиниці обліку.

Таким чином, порядок формування одиниць обліку запасів має бути наведений у наказі про облікову політику підприємства (п. 2.1 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635).

Тобто може бути визначено, що одиницею обліку запасів може бути група однорідних (однотипних) матеріалів.

У наказі про облікову політику треба зафіксувати, що одиницею обліку є група однорідних товарів, яка створюється у разі придбання аналогічних за своїми ознаками товарів з різними найменуваннями.

Наприклад наступне формулювання:

Для спрощення обліку та уніфікації номенклатури одиницею обліку запасів може визнаватися група однорідних матеріалів, що мають однакове функціональне призначення.

Матеріали, придбані з різними найменуваннями, але однакового призначення (кріплення, клеми, ізоляція, дрібні електромонтажні вироби тощо), при оприбуткуванні можуть об’єднуватися під узагальненою номенклатурною позицією «Витратні матеріали (монтажні)» відповідно до затвердженого номенклатурного довідника.

Факт перейменування та об'єднання матеріалів в момент його оприбуткування слід підтвердити документально. Таким документом може бути номенклатурний довідник товарів, відповідно до якого отримані на підприємство товари при оприбуткуванні отримують найменування, передбачене таким довідником.

Раді допомогти, звертайтесь ще!