Як визначити ринкову ціну на браковані вівцематки

Визначення звичайної ціни наведене у пп. 14.1.71 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256. Так, звичайною є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом. Якщо не доведено зворотне, уважається, що звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Таким чином, здебільшого при визначенні звичайної ціни треба орієнтуватися на ринкові ціни. Ринковою є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що (пп. 14.1.219 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256):
- продавець бажає передати їх, а покупець – отримати на добровільній основі;
- обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично (тобто не є пов’язаними особами);
- володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах.

Щоб уникнути претензій з боку податківців (особливо якщо ціна продажу значно нижча за ціну живої ваги молодих тварин), доцільно підготувати:

Акт вибракування/списання: У документі слід зафіксувати причини низької вартості (старість, втрата продуктивності, хвороби, непридатність для подальшого розведення).
Наказ керівника: Про встановлення ціни реалізації з урахуванням фактичного стану тварин.
Аналіз ринку: Можна роздрукувати оголошення з аналогічними пропозиціями (продаж старих вівцематок на забій) або отримати довідку від місцевої торгово-промислової палати/органів статистики про середні ціни на вибракувану худобу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!