Облік товарів і ПРРО для ФОП: нюанси без готівки

1. Якщо це будуть медичні чи ювелірні вироби або буде техніка з Переліку 231 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2017-%D0%BF#Text, то так, потрібно вести товарний облік всіх товарів.

ʼСуб’єкт господарювання, який проводить розрахункові операції з готівкою та платіжними картками, зобов’язаний вести облік товарних запасів і продавати лише той товар / послугу, що відображені в обліку. Це передбачає абз. 1 п. 12 ст. 3 Закону про РРО - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#n62.Такі вимоги не поширюються на ФОП другої та четвертої групи єдиного податку, а також на ФОП третьої групи ЄП за ставкою 5%, які не платниками ПДВ. Але за умови, що наведені категорії підприємців не реалізують:

• технічно складні побутові товари на гарантії - перелік - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2017-%D0%BF#Text;


• лікарські засоби та вироби медичного призначення;


• ювелірні й побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення (абз. 3 п. 12 ст. 3 Закону про РРО).

Отже, облік товарних запасів повинні вести ФОП:

• на загальній системі оподаткування;


• на єдиному податку третьої групи – платники ПДВ (за ставкою 3%);


• на єдиному податку другої, четвертої та третьої групи за ставкою 5%, які торгують так званими «ризиковими групами» товарів (ТСПТ, ліками, медичними та ювелірними виробами).

2. За загальним правилом - РРО потрібне.
Згідно з п.1 ст. 3 Закону України № 265 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text - суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або ПРРО.

Але, у разі отримання коштів на IBAN, РРО не потрібне.

Згідно з нормами чинного Законодавства та роз'ясненнями податківців - РРО\ПРРО та РК можна не застосовувати у разі здійснення операцій наведених у ст. 9 Закону №265 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text :- При виконанні банківських операцій (п. 2 ст. 9 Закону №265). Податківці зазначають (ІПК від 07.12.2023 4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК), що до банківських операцій, на які розповсюджується пільга щодо застосування РРО / ПРРО, в розумінні п. 2 ст. 9 Закону №265 можуть бути віднесені лише:

• перерахування коштів із поточного рахунку на поточний рахунок у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010;


• внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на поточний рахунок;


• внесення готівки через платіжний термінал та / або ПТКС, який належить банку.

Детальніше - https://7eminar.ua/news/2521-rro-prro-u-2025-roci-ci-usim-obovyazkovo-zastosovuvati та https://wvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/777305.html.

А також, якщо розрахунок за послуги відбувається лише за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування, в цьому випадку РРО/ПРРО не потрібен.Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону 265 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 - РРО/ПРРО застосовувати не потрібно при здійсненні розрахунків у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.До сервісів переказу коштів відносяться: LiqPay Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо (лист НБУ від 15.01.2021 № 57-0010/3184). До систем дистанційного обслуговування відносяться: Моно, Приват24, Ощад24/7 тощо. Тобто у разі оплати через платіжний сервіс РРО/ПРРО не потрібно застосовувати.

На цьому акцентує увагу й ДПС у ЗІР, категорії 109.02 - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37831 .Детальніше - https://7eminar.ua/news/3613-tovarnii-oblik-u-fop .

Раді допомогти, звертайтесь ще!