Списання простроченої дебіторської заборгованості: наслідки та рекомендації

Дебіторську заборгованість за авансом 2011 року можна списувати лише у тому звітному періоді, в якому вона вперше набула ознак безнадійної (сплив строку позовної давності або інша підтверджена підстава), а не довільно у будь-якому пізнішому році.

Вважаємо, що у цій ситуації ключовим є не сам факт «давності» заборгованості з 2011 року, а точне визначення моменту, коли вона стала безнадійною за законодавством, і саме в цьому періоді вона мала бути списана.

Згідно з: п.п. 14.1.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 та НП(С)БО 10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o14 та 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o4 дебіторська заборгованість визнається безнадійною лише за наявності визначених підстав, зокрема: сплив строку позовної давності, або наявність підтвердженої впевненості у неповерненні боргу, або прощення боргу (відмова від вимоги).

Сам по собі тривалий строк існування боргу (навіть з 2011 року) не дає права списувати його довільно у будь-якому періоді.

Аналіз строку позовної давності саме для боргу 2011 року. За загальним строк позовної давності - 3 роки (ст. 257 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415). Перебіг починається з дня, наступного за граничною датою виконання зобов’язання (ст. 261 ЦКУ).

Отже, якщо аванс був сплачений у 2011 році і зобов’язання з поставки не було виконано у встановлений строк, перебіг позовної давності розпочався саме у 2011 році.

Разом із тим, відповідно до ст. 264 ЦКУ, перебіг позовної давності переривається, якщо боржник вчиняє дії, що свідчать про визнання боргу.

До таких дій, зокрема, належать підписання актів звірки взаєморозрахунків; листування, в якому боржник визнає наявність заборгованості; письмові прохання про відстрочення виконання зобов’язання; часткове виконання зобов’язання.

У разі переривання строку перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання, не зараховується до нового строку.

Тому важливо перевірити, чи підписувалися після 2011 року акти звірки; здійснювалося листування, яке підтверджує визнання боргу; відображалася ця заборгованість у документах інвентаризації як така, що визнається сторонами.

Якщо після виникнення заборгованості не було дій, що переривали строк позовної давності, і три роки з моменту порушення зобов’язання минули, то заборгованість набула статусу безнадійної ще орієнтовно у 2014.

Таким чином, перш ніж приймати рішення про списання заборгованості зараз, необхідно визначити дату виникнення порушення зобов’язання; перевірити наявність дій, що переривали строк позовної давності (ст. 264 ЦКУ); проаналізувати матеріали інвентаризацій попередніх років; з’ясувати, чи не є відсутність списання помилкою минулих періодів.

Лише після цього можна визначити чи йдеться про поточне списання, чи про виправлення помилки, допущеної до 2020 року.

Податок на прибуток. Малодохідні платники повністю орієнтуються на бухоблік; зменшують об’єкт оподаткування у періоді правильного списання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!