Поставлення на баланс програмного продукту та його амортизація

Так, програмний продукт разом із витратами на його налаштування слід поставити на баланс як нематеріальний актив і списувати через амортизацію, оскільки він приносить економічні вигоди та забезпечує функціонування вашого діагностичного комплексу.

Оскільки програмний продукт використовується у виробничому процесі та прямо пов’язаний з отриманням доходу, він відповідає критеріям нематеріального активу за НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», п. 4 та п. 7. Усі витрати на його придбання, а також витрати на налаштування (доопрацювання іншою компанією) не визнаються поточними витратами, а капіталізуються у складі первісної вартості. Це прямо передбачено п. 11 НП(С)БО 8, де зазначено, що первісна вартість НМА включає як ціну придбання, так і витрати на приведення активу у стан, придатний для використання. Практично це означає, що витрати спочатку накопичуються на субрахунку 154, а після завершення налаштування та готовності до експлуатації програмний продукт зараховується на субрахунок 127 як об’єкт нематеріальних активів.

Далі його вартість не списується одразу, а розподіляється шляхом амортизації протягом визначеного підприємством строку корисного використання (п. 25 НП(С)БО 8). Зазвичай застосовується прямолінійний метод, але підприємство може закріпити інший у наказі про облікову політику. Оскільки програмний продукт забезпечує виробництво і є частиною собівартості діагностичного комплексу, сума амортизації включається або до загальновиробничих витрат, або безпосередньо до виробничої собівартості (п. 14, п. 15.4 НП(С)БО 16 «Витрати»). Амортизація нараховується щомісяця незалежно від того, продаються комплекси щомісячно чи ні — відсутність продажів чи випуску в окремі періоди не припиняє амортизації, її можна відображати у складі витрат періоду або накопичувати у виробничих витратах залежно від облікової політики.

Якщо компанія є платником податку на прибуток із коригуваннями фінрезультату, програмний продукт, як правило, відноситься до групи 6 нематеріальних активів, а строк його податкової амортизації має відповідати вимогам пп. 138.3.4 Податкового кодексу України (у межах, встановлених для цієї групи).

Водночас важливо врахувати виняток: якщо під кожен окремий проданий комплекс купується окрема ліцензія, яка не використовується багаторазово, тоді такі витрати доцільно включати безпосередньо до собівартості конкретного виробу, а не визнавати єдиним нематеріальним активом. У вашому випадку описана ситуація свідчить саме про створення одного базового НМА, що використовується у виробництві всієї лінійки продукції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!