Списання зіпсованого товару: акциз та бухгалтерський облік роздрібної торгівлі

Щодо акцизу: https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/884519.html

Так, акцизний податок нараховується.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пп. 216.3 ст. 216 ПКУ.

Згідно п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, є дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (п. 216.9 ст. 216 ПКУ).

Отже, якщо товар зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб суб’єктами господарювання сплачується акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів), крім випадків, передбачених пп. 216.3 ст. 216 ПКУ.
Бухоблік:

Факт пошкодження товару (розбитої пляшки) необхідно задокументувати. Як правило, для цього складається акт списання довільної форми або акт про псування, бій, лом товару, який має містити всі обов'язкові реквізити первинного документа. Цей документ є підставою для відображення операції в обліку.

На підставі акта вартість зіпсованого товару списується до складу інших операційних витрат:

Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»
Кт 281 «Товари на складі»
Якщо встановлено винну особу, сума збитків відноситься на неї:

Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»
Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»

Оскільки розбита пляшка не була продана, її вартість не потрапила до Z-звітів. розбіжність між даними бухгалтерського обліку про вибуття товарів (продаж + списання) та даними ПРРО/РРО є цілком правомірною. Підтверджуючим документом для такої розбіжності буде саме акт списання товару.

Раді допомогти, звертайтесь ще!