Так, можливо.

1. Строк служби генератора явно більше року. Значить з метою бухобліку його слід класифікувати як необоротний актив (п. 4 НП(С)БО 7 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#Text). При цьому, якщо вартість генератора:
- не перевищує т.зв. межу малоцінності, встановлену на підприємстві (тобто вартісну ознаку по віднесенню необоротних активів до МНМА (як правило, її встановлюють на рівні податкової межі в сумі 20 тис грн), яку кожне підприємство вправі встановити самостійно - пп. 5.2 НП(С)БО 7), то його треба обліковувати на субрахунку 112 (Дт 153 Кт 631 - під час придбання та Дт 112 Кт 153 - у періоді введення його в експлуатацію);
- перевищує таку межу малоцінності, то його треба обліковувати на субрахунку 104 (Дт 152 Кт 631 - у періоді придбання та Дт 104 Кт 152 - у періоді введення в експлуатацію).
Відповідно з місяця, наступного за місяцем введення генератора в експлуатацію, по ньому слід почати нараховувати амортизацію за одним із методів, передбачених п. 26 та п. 27 НП(С)БО 7. Бухзаписи щодо нарахування амортизації роблять звичайні: Дт 23, 91, 92, 93, 949 Кт 13. Витратний рахунок треба обирати залежно від того, де буде встановлено такий генератор.
До речі, якщо генератор Ви будете обліковувати у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (тобто на субрахунку 112), то в такому разі амортизацію по ньому можна розраховувати методом (п. 27 НП(С)БО 7):
- або 50 % вартості – у першому місяці його використання, а решта 50 % – у місяці списання такого об’єкта з балансу;
- або 100 % амортизовуваної вартості генератора в першому місяці його використання.

2. Загалом в бухобліку витрати пального завжди треба списувати по факту. Тобто скільки фактично витрачено генератором дизелю під час його роботи, стільки й треба списувати його вартості до складу витрат. Разом з тим, рекомендуємо також встановити наказом по підприємству норми витрат палива і порівнювати, скільки витратили фактично і скільки мали б за нормами.
Як мінімум, такі норми норми витрачання пального потрібні підприємству на виконання трьох завдань, а саме:
1) для планування потреби в пальному. Адже, керуючись нормами, підприємство може визначити плановий об’єм закупівлі пального, потрібний для роботи генератора протягом певного строку;
2) для контролю за використанням пального. Якщо знати, який об’єм пального необхідний для виробництва 1 кВт потужності за годину і фактичний час роботи, то можна чітко розуміти, чи використано пальне для генератора, чи пішло не за призначенням (наприклад, вкрадено);
3) для економії на сплаті ПДВ. Зазвичай податківці на місцях стверджують, що використаним у господарській діяльності підприємства можна вважати лише пальне, витрачання якого відбувалося в межах норм.
Затверджених (на рівні нормативно-правового акта) норм витрачання пального для роботи генераторів (на відміну від транспортних засобів) немає. Під час розробки власних норм бажано врахувати низку чинників: навантаження, якість дизеля, температура навколишнього середовища, технічний стан генератора, тощо.
Зазвичай такі дослідження проводить спеціально створена для цього комісія, до складу якої входять компетентні фахівці — працівники підприємства. Щоби визначити норми витрачання пального, комісія має провести заміри використання пального за певний період часу. Робити це належить декілька разів — не менше трьох.
Потому, як проведуть дослідження, треба встановити середнє використання пального, а отримана вами величина й буде нормою витрачання пального на генератор.
Неважливо, яким варіантом послуговуватиметься підприємство для встановлення норми витрачання пального. У будь-якому разі факт визначення такої норми належить затвердити наказом керівника підприємства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!