У разі списання повністю амортизованого верстата, податкові наслідки для підприємства — платника податку на прибуток з річним доходом понад 40 млн грн — будуть нейтральними, за умови належного оформлення первинної документації. Основним кроком у процедурі є створення комісії на підставі наказу керівника відповідно до п. 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561. Комісія проводить огляд обладнання, фіксує причини списання — у цьому випадку моральна та фізична зношеність, часті поломки, виготовлення бракованої продукції, — та оформлює акт списання. У документі обов’язково зазначають не лише технічні підстави для ліквідації, а й перелік матеріальних цінностей, які будуть вилучені після демонтажу (запчастини, металобрухт). Акт затверджується керівником підприємства і є підставою для відображення операції в обліку.

З огляду на те, що залишкова вартість верстата дорівнює нулю, бухгалтерське проведення передбачає лише списання амортизації: Дт 131 — Кт 104. Усі матеріали, придатні до подальшого використання, обліковуються як запаси: Дт 209 — Кт 746. Їхня вартість визначається комісією на підставі чистої реалізаційної вартості або потенційної користі для виробництва відповідно до п. 2.12 Методичних рекомендацій № 2.

Оскільки підприємство є високодохідником, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток застосовуються коригування згідно з п. 138.1 та п. 138.2 Податкового кодексу України. У ситуації, коли залишкова вартість у бухгалтерському та податковому обліку дорівнює нулю, такі коригування не впливають на фінансовий результат.

Щодо ПДВ, варто враховувати положення п. 189.9 ПКУ. Як виняток із правила, ліквідація основного засобу не вважається постачанням, якщо підприємство має документ, що підтверджує його демонтаж або інше фізичне перетворення, що унеможливлює подальше використання за первісним призначенням. Таким документом і є акт списання, який не потрібно подавати до податкової наперед, але його обов’язково слід зберігати та пред’явити на запит.

Окрему увагу слід звернути на подальші дії з отриманими матеріалами. Згідно з п. 189.10 ПКУ, оприбуткування запчастин та інших елементів, отриманих унаслідок ліквідації основного засобу, не породжує податкових зобов’язань з ПДВ. Натомість у разі реалізації металобрухту застосовується звільнення від ПДВ до 1 січня 2027 року (п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). При цьому, якщо на підприємстві є спільне використання ресурсів (оренда приміщення, енергоносії тощо) як для оподатковуваної, так і для звільненої діяльності, згідно з п. 199.1 ПКУ виникає обов’язок нарахування часткових податкових зобов’язань з ПДВ.

Таким чином, за умови ретельного документального оформлення, наслідки списання такого основного засобу не створюють податкових ризиків, але обов’язково потрібно вести облік отриманих матеріалів та відслідковувати подальше використання або реалізацію, дотримуючись норм чинного податкового законодавства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!