Вважаємо таку схему ризиковою для виконавця
В даній ситуацій ризиковим моментом може стати саме заправка паливом. Адже фактично при наявності ліцензії на зберігання можна заправляти лише власні транспортні засоби, не орендовані чи ті, що належаться третім особам.
Адже тоді таку передачу пального можуть розглядати як реалізацію з необхідністю отримувати ліцензію на роздрібний продаж та реєстрацією платником акцизного податку.

ІВ пп. 14.1.212 ПКУ зазначено, що реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на нього або без такого переходу, за плату чи без такої плати.
І так як транспортний засіб (трактор) належить замовнику, то фактично право власності на таке пальне в його баку теж належить вам як замовнику, не виконавцю.

Для Замовника податкові ризики в цій схемі мінімальні. Ви отримуєте послугу з обробітку, вартість якої включає витрати Виконавця на пальне. Замовник не здійснює операцій з пальним, тому обов'язків щодо акцизного податку у вас не виникає.

Щодо документів, то у вас повинен буди договір підряду, в якому буде чітко прописаний характер, терміни робіт, їх вартість.
Також оформлюється акт прийому-передачі трактора, акт наданих послуг після їх завершення, податкова накладна на надані послуги від виконавця.

Отже, сама по собі така операція за договором підряду цілком можлива. Але для уникнення ризиків саме в частині передачі пального рекомендуємо або вказати, що заправку здійснює замовник, якому таке майно (трактор) належить.
Або Замовник купує паливні картки/талони та передає їх Виконавцю за актом приймання-передачі. Виконавець заправляє трактор на АЗС, отримує там фіскальний чек як свідчення відпуску пального саме в банк транспортного засобу.
Така передача карток/талонів не є фізичною передачею пального, а отже, не є його реалізацією в розумінні ПКУ. Цей спосіб дозволяє уникнути ризиків з акцизним податком для обох сторін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!