Під час простою виробництва змінні ЗВВ фактично відсутні, а всі постійні ЗВВ стають нерозподіленими та повністю відносяться до витрат поточного періоду - або одразу на рахунок 949.

Під час тривалого простою виробництва (коли фактично немає випуску продукції протягом місяця і більше) змінні загальновиробничі витрати практично відсутні, а всі постійні ЗВВ визнаються нерозподіленими, оскільки база їх розподілу за фактичною потужністю дорівнює нулю. Це означає, що в обліку немає підстав говорити про розподіл ЗВВ між об’єктами калькулювання - продукція не виготовляється, відповідно, витрати, пов’язані з виробництвом, відсутні.

У такій ситуації підприємство може обрати один із двох підходів до відображення витрат, пов’язаних з постійними ЗВВ:

Варіант 1 - без використання рахунку 91 під час простою. Оскільки виробництво не працює, а база розподілу дорівнює нулю, постійні ЗВВ не показують як загальновиробничі витрати на рахунку 91. Їх доцільно відразу відносити до інших операційних витрат проводками на рахунок 949, наприклад: Дт 949 - Кт 13, 20, 22, 661, 651 тощо.

Таким чином, витрати відразу потрапляють до складу інших операційних витрат звітного періоду, минаючи рахунок 91.

Варіант 2 - з використанням рахунку 91 навіть за відсутності реалізації. Альтернативний підхід - відображати постійні ЗВВ у звичайному порядку на рахунку 91, а потім у кінці звітного періоду повністю списувати їх на собівартість реалізації (як нерозподілені): Дт 901, 903 - Кт 91

При цьому навіть якщо у звітному місяці реалізації продукції не було, нерозподілені постійні ЗВВ все одно визнаються витратами поточного періоду, а не капіталізуються у запасах.

Незалежно від того, який варіант обліку Ви оберете, суть однакова: нерозподілені постійні ЗВВ не переносяться на майбутні періоди і не включаються до вартості запасів, а повністю потрапляють до витрат поточного звітного періоду згідно з п. 7 ПСБО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o12.