Визначення ПДВ при значних витратах на малу продукцію

На нашу думку, в Вашій ситуації є сенс відокремити непрямі вирати на рах. 91, а пярмі залишити на рах. 23.

Тоді на Дт 23 на виробництво 2 х деталей підуть тільки прямі витрати, що стосуються саме цих деталей.

А накопичені непрямі (загальновиробничі) витрати, що мають постіний характер, мають буди розпоідлені між Дт 23 та Дт 90 рахунку пропорційно базі розподілу та ставці розподілу.

Ставку розподілу визггачають на рівні планової суми загальновиробничих витрат (ЗВВ) та планової потужності випуску продукції (скільки можливо планово випустити продукції на Вашому піжприємстві)

НПСБО 16 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text) визначає наступне:

"4. ... Нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності,
що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства
протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням
запланованого обслуговування виробництва.

16. ...До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на
обслуговування і управління виробництвом, що залишаються
незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт
витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної
плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній
потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати
включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт,
послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та
нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може
перевищувати їх фактичну величину.
Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в
додатку 1 до цього Національного положення (стандарту).
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат
установлюються підприємством."

Отже, нормальну (планову) потужність Ви маєте право визначати самостійно на рівні обсягу виробництва, наприклад, в штуках по різним видам продукції.

При цьому така нормальна потужність іноді зберігається як єдина величина протягом року, а іноді підприємство змінює її кожен місяць, беручи за плановий показник дані за останні 12 календарних місяців.

Цей показник потрібен лише для того, щоб визначити планову суму ЗВВ яка йому відповідає. За планові постійні ЗВВ можуть брати дані за останній календарний рік, або за останні 12 місяців - в залежності від того, як визначена нормальна потужність.

Далі визначають базу розподілу, яку підприємство обирає самостійно і затверджує в наказі
про облікову політику.

За базу розподілу ЗВВ приймають:

- обсяг виробництва (наприклад, кількість виготовленої продукції (у штуках, тонах, метрах тощо) чи обсяг послуг або робіт у вартісному вираженні);
- години роботи (відпрацьовані машино-години, людино-години);
- основну зарплату виробничих робітників;
- прямі витрати

-тощо.

Далі визначають ставку розподілу: ЗЗВ при нормальній потужності/базу розподілу при нормальній потужності.

Потім для фактичного випуску продукції визанчають дані для проводки (Дт 23 Кт 91):

ставка розподілу х фактична база розподілу (2 шт.) = фактичні розподілені ЗВВ.

Тобто, наприклад, планова потужність випуску продукції (скільки можете випустити при повній загрузці - 1000 грн), ставка розподілу 47 грн., фактична потужність - 2 шт, фктичні ЗЗВ - 50000 грн.

Тоді 50000 будуть списані:

Дт 23 Кт 91 - 2 шт. х 47 грн. = 94 грн.

Дт 90 Кт 91 - 49 906 (50000 - 94) грн.

Тобто, собівартість 1 шт. буде:

20 грн. (прямі витрати) + 47 грн. (розподілені ЗВВ) = 67 грн.

загальна сума ЗЗВ (непямих витрат) розподілиться на