Податкові наслідки дійсно існують

КЗпП в ст.121 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 визначає державні трудові гарантії роботодавця по відношенні до відрядженого працівника. Серед таких добові, проїзд, проживання.

З одного боку, якщо відряджений не надав документи на відшкодування (квитки, рахунки готелю), то і відшкодовувати не має чого.

Разом з цим на сьогодні Держпраці притримується думки, що скеровувати у відрядження працівника без авансу є порушення законодавства https://smu.dsp.gov.ua/inspektsiia-pratsi-informuie-shchodo-napravlennia-pratsivnyka-u-vidriadzhennia-bez-vyplaty-avansu/

Водночас, на думку Держпраці, цілком можлива ситуація, коли працівнику не вистачає виданих роботодавцем на відрядження коштів і він отримує компенсацію у повному обсязі після повернення. Отримати компенсацію понесених працівником власним коштом витрат можна по авансовому звіту із підтвердними документами (квитки, рахунок готелю, тощо).

А отже, якщо працівник не надав підтвердних документів роботодавець не матиме можливості компенсувати такі витрати.

Якщо окрім наказу на відрядження не має жодних підтвердних документів, то добові підлягають оподаткуванню ПДФО 18% та ВЗ 5% ( пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 ).