Якщо навчання не є вимогою законодавства для цього працівника, для нього така оплата (повна сума за договором) буде додатковим благом з відповідним оподаткуванням. Це не є відрядженням, але гарантії при направленні на навчання тотожні гарантіям у відрядженні.
З огляду на пп. 165.1.21 ПКУ до оподаткованого доходу не включають суму, сплачену будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище 3-кратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2025 році - 24000 грн), за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Окрім того, до оподатковуваного доходу не включають суму витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПКУ).
При порушенні наведених умов та в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюють до додаткового блага з оподаткуванням ПДФО 18% (з коефіцієнтом 1,219512) і ВЗ 5% без коефіцієнта.
Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ згідно з п. 9 Переліку № 1170 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#Text).

Відрядження - це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи з дотриманням гарантій ст. 121 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719).
Навчання не може вважатись службовим завданням працівника, тому оформлювати таку поїздку як відрядження неправильно.
Водночас згідно з Постановою КМУ від 28 червня 1997 р. № 695 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF#Text) для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва (далі - навчання), такі мінімальні державні гарантії:

а) збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання.

б) оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

в) виплата добових за кожний день перебування в дорозі у розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.

Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату у розмірі менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 відсотків добових.

На час навчання працівники забезпечуються гуртожитком готельного типу. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень.

Оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання і назад, виплата добових за час перебування в дорозі і за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, провадяться за місцем основної роботи.
Про направлення на навчання, виплату добових та відшкодування інших витрат видається наказ роботодавця.

Якщо навчання не є обов’язковим згідно із законодавством, виплачені добові та відшкодування проїзду та проживання будуть додатковим благом працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!