Давайте перевіримо, чи підпадає кредитор з Туреччини під ці спеціальні умови:

Перелік «низькоподаткових» юрисдикцій. Цей перелік затверджено постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045. Республіка Туреччина у цьому переліку відсутня. Отже, операції з будь-яким резидентом Туреччини не стають контрольованими на цій підставі.
Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток. Цей перелік затверджено постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480. Туреччина та її організаційно-правові форми у цьому переліку також відсутні.

Сама по собі операція з отримання кредиту в іноземній валюті, навіть у великій сумі (у даному випадку — 900 тис. доларів США), не автоматично зумовлює обов’язок подавати звітність з трансфертного ціноутворення. Важливо враховувати умови, передбачені Податковим кодексом України (далі — ПКУ), а також роз’яснення податкових органів. Нижче подаємо по кожному виду звітності детальне обґрунтування.

1. Звіт про контрольовані операції (Звіт про КО)
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, господарські операції визнаються контрольованими лише за одночасного виконання таких умов:

Річний дохід платника податку за звітний рік (2024) перевищує 150 млн грн, визначений за правилами бухгалтерського обліку без урахування непрямих податків;
Обсяг операцій з одним контрагентом-нерезидентом перевищує 10 млн грн на рік (також без урахування ПДВ та аналогічних податків);
І при цьому контрагент є або пов’язаною особою, або резидентом юрисдикції з переліку КМУ (так звані офшори), або його організаційно-правова форма включена до спеціального переліку КМУ як така, що звільнена від оподаткування.
Особливість ситуації з кредитами в тому, що сума самого кредиту (900 тис. доларів США) не враховується у розрахунок вартості господарських операцій для цілей трансфертного ціноутворення. Це прямо підтверджено у листі ГУ ДПС в Одеській області від 27.09.2023:
https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/713046.html

У цьому ж листі податківці зазначають, що до вартості контрольованої операції включаються лише проценти, які нараховуються за кредитним договором.

Таким чином, лише за наявності нарахованих процентів на суму понад 10 млн грн та за умови, що контрагент відповідає одному з критеріїв визнання пов’язаності чи приналежності до «ризикової» юрисдикції, у ТОВ виникає обов’язок подавати Звіт про контрольовані операції. Якщо ж проценти були незначними або відсутніми — операція не буде визнана контрольованою.

2. Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній
За п. 39.4.2 ПКУ, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) подається у разі, якщо підприємство:

Є учасником міжнародної групи компаній — тобто групи компаній, пов’язаних за ознаками володіння чи контролю, які зареєстровані у різних країнах і для яких складається консолідована фінансова звітність;
Протягом року здійснювало хоча б одну контрольовану операцію.
Інакше кажучи, обов’язок подати повідомлення залежить не лише від факту участі в групі компаній, але і від того, чи були у звітному періоді контрольовані операції. Якщо хоча б одна з умов не виконується — повідомлення не подається.

3. Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (CbC-звіт)
Цей звіт (так званий Country-by-Country Report) подається згідно з п. 39.4.10 ПКУ лише у виняткових випадках, а саме — якщо компанія є материнською (контролюючою) компанією міжнародної групи, і сукупний консолідований дохід групи перевищує 750 млн євро за фінансовий рік, що передує звітному.

Тобто, якщо ваше ТОВ не є головною компанією МГК або група не перевищує зазначений поріг, обов’язку подання CbCR-звіту не виникає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!