З 1 січня 2022 року стало обов’язковим відображення (при роздрібній торгівлі алкогольними напоями) у чеках РРО/програмних РРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Тому чеки, які не містять цього реквізиту, вважаються такими, що не відповідають вимогам до встановленої форми чека, що містяться у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення №13)

За відсутність штрихкоду акцизної марки передбачено санкції як за невидачу розрахункового документа встановленої форми на думку контролюючих органів.

https://7eminar.ua/news/8099-vidsutnii-strixkod-marki-akciznogo-podatku-na-alkogolni-napoyi-u-fiskalnomu

п. 11 ч. 2 ст. 73 Закону України № 3817-IX Штраф застосовується, якщо встановлено:

• реалізацію без паперових марок акцизного податку встановленого зразка, або


• реалізацію з підробленими марками акцизного податку.

Фіскали зазвичай підходять формально:

1. якщо у системі “Єдиний реєстр акцизних марок” видно, що одна марка “прив’язана” до двох реалізацій — вважають, що одна з операцій відбулась “без марки”, а отже — підстава для застосування санкції.
   при цьому вони не зобов’язані доводити, що марка саме “підроблена”, достатньо факту дублювання.

У судових рішеннях (наприклад, у спорах 2023–2024 років) простежується така логіка:

1. якщо марка була реально наклеєна на товар і підтверджується її офіційне походження, то застосування штрафу за “реалізацію з підробленими марками” є неправомірним;


2. дублювання номерів або технічна помилка вважається порушенням правил ведення обліку, але не завжди підставою для “200% + 3 МЗП”.


3. суди зобов’язують ДПС доводити саме факт підробки або відсутності марки, а не лише дублювання в системі.

Справа № 140/2649/24

Раді допомогти, звертайтесь ще!