Щодо можливості — вона є завжди, бо суб’єкт господарювання вільно розпоряджається своїм майном. Але ясно, що питання насправді не в тому, «чи можна подарувати», а в тому, як зробити це з мінімумом податкових наслідків.

Отже, по конкретних ситуаціях:

можна дарувати й тим, хто працює за договорами ЦПХ. Раз на місяць одній особі — без проблем.
можна подарувати будь-якій людині, навіть «з вулиці», просто тому, що вона варта подарунка. Це і буде підстава. Не треба вигадувати рекламну акцію. Для господарських витрат іноді зручно придумати прив’язку, але з точки зору податків — це не критично, бо ПДВ однаково буде.

Якщо даруємо фізособі (не працівнику і не за ЦПХ), це вже класична ситуація з договором дарування. Юридичні підстави: ст. 717, 720 ЦКУ. Якщо юрособа — дарувальник, у статуті бажано передбачити можливість дарувати майно. Документальне оформлення: акт приймання-передачі, видаткова накладна, письмовий договір (для речей, що мають особливу цінність).
Податкові наслідки:

ПДФО та військовий збір. Подарунки для фізичних осіб — оподатковуваний дохід. Підпадають під визначення додаткового блага (пп. 164.2.17 ПКУ). Не оподатковується вартість подарунків, що не перевищують 25% мінімальної зарплати на 1 січня року (пп. 165.1.39 ПКУ). Все, що понад — оподатковується за ставкою 18% + 1,5% військового збору (а з 2025 року — вже 5%). Але, для оопдтаквання доходу в негрошовій формі як база застосвуєтсья звичайна ціна, і тому вартість такого подарунку буде тією, яку встановив дарувальник в бухобліку, але не нижче звичайної ціни (ст39 ПКУ)
Податок на прибуток. Для платника податку на прибуток вартість подарунка відноситься до витрат (Дт 949). Якщо це не спеціальні випадки благодійності чи пожертви (пп. 140.5.9, 140.5.10 ПКУ), то різниці для коригування фінрезультату не виникають.
ПДВ. Безоплатне передання = постачання (пп. 14.1.191, п. 185.1 ПКУ). База — за п. 188.1 ПКУ:
• для покупних товарів — не нижче ціни придбання;
• для власної продукції — не нижче звичайної ціни.
А тепер найголовніше: звичайна ціна (пп. 14.1.71 ПКУ) — це договірна ціна, яка відповідає рівню ринкових. І от тут якраз пастка: якщо ви «даруєте на 2000 грн», але ринкова вартість об’єкта насправді набагато більша, то база для ПДВ і доходу у фізособи все одно визначатиметься виходячи зі звичайної ціни, і тому, слід мати підтврдження того, що звичайна ціна речі дійсно в межах 2000

Раді допомогти, звертайтесь ще!