Термін поворотної фінансової допомоги для юридичних осіб без оподаткування

На будь-який термін. Хоч на 50 або 75 років. Але, якщо юридична особа укладає договір на термін, при якому зазначена дата повернення пізніше ніж через 12 місяців після дати балансу, потрібно здійснювати дисконтування такої заборгованості за загальними правилами НП(С)БО 10. В той же час, якщо допомогу надано на короткий термін, і вона протермінована (тобто позичальник не повернув), дисконтування не виникає. Однак після спливу термінів давності (які почнуть спливати з 4 вересня, коли набере чинності Закон 4344), якщо не було подій, що поновлюють такий термін і не починають відлік знову, така неповернута допомога стає безнадійною дебіторською заборгованістю та підлягає списанню.

Відповідно до пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Водночас пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4:

сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається у податковому розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 та 4а, 5 та 5а, тобто проставляється «0»;

інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відображаються у податковому розрахунку за ф. 4ДФ під ознакою доходу «194». (також тільки сума, без податків)

Враховуючи вищевикладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у податковому розрахунку у 4ДФ під ознакою доходу «107». При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позовної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку у 4ДФ під ознакою доходу «194» як виплата інших доходів.

Тобто, якщо так станеться і доведеться списувати, у податковому розрахунку буде два рядки на цю особу. Однак, на відміну від прощення заборгованості, підприємству не потрібно ані повідомляти особу про це, ані нараховувати чи сплачувати податки у разі неповідомлення. Фізична особа має сама контролювати це, а якщо не проконтролює, а ви подасте інформацію — податкова служба звернеться до фізичної особи із запитом та вимогою подати декларацію та сплатити податки.

Отже, оподаткування виникне тільки у разі спливу терміну давності. Однак термін може поновлюватися, якщо заборгованість частково погашена, або було здійснене узгодження взаєморозрахунків, або укладена додаткова угода тощо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!