Необхідність реклами слід оформити наказом, підтвердження послуг — непрямими методами: скріншоти, витяг з особистого кабінету тощо, а також самоактом і бухгалтерською довідкою. ПДВ — так, буде, оскільки місце постачання послуг — Україна (п. 186.3 ПКУ). Оплата з корпоративної картки не потребує обов’язкового авансового звіту (п. 170.9.4 ПКУ), однак може оформлюватися звичайним довільним звітом або бухгалтерською довідкою. Підтвердженням є банківська виписка та документи на підтвердження послуг, про які йшлося вище. Податкова накладна складається та реєструється й відображається одночасно у декларації — як у складі зобов’язань, так і в складі кредиту. Таким чином, у загальному випадку сплачувати нічого не доведеться, потрібно лише мати ліміт на реєстрацію.

Докладніше розглянемо всі ці етапи.

Документація та підтвердження витрачання коштів з корпоративної картки

У відносинах із компаніями Meta, Google (не ТОВ «Гугл», а іноземним суб’єктом), OpenAI та іншими подібними немає звичного для українського бухгалтера документообігу. Це питання стосується багатьох платників, адже послуги цих компаній широко використовуються, але способу примусити такі компанії надавати акти виконаних робіт/послуг не існує.
Проте не можна сказати, що документів зовсім немає. Є публічна оферта, до якої шляхом реєстрації приєднався платник. Є реєстраційні дані в електронному кабінеті (або подібному ресурсі) на сайті таких компаній. Є технічні звіти про здійснену рекламу (кількість показів, статистика тощо).
На підставі цих відомостей слід складати первинні документи самостійно, у тому числі акти наданих послуг, або фіксувати такі події бухгалтерською довідкою. Первинний документ (фактично «самоакт»), складений таким чином, має відповідати вимогам до первинного документа відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text та п. 2.3 Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n17. Для підтвердження таких операцій доцільно, щоб усі дані, які надаються закордонними компаніями у вигляді статистики чи звітів, були зафіксовані, наприклад, у вигляді фотодокументів (скріншотів) та збережені.
Директор чи інший працівник, який витрачає кошти на господарські потреби з корпоративної картки, згідно з п. 170.9.4 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3965, може не подавати авансовий звіт за встановленою формою, натомість він звітує у довільній формі, а за результатами такої операції може бути складена бухгалтерська довідка. Для проведення операції є: банківська виписка, документальні та фото-підтвердження отримання послуг (скріншоти), самоакт.

ПДВ

Мета (компанія, що стоїть за Фейсбуком) - це іноземний постачальник інформаційних, рекламних та інших електронних послуг, місце постачання яких згідно з п. 186.3 ПКУ визначається місцем реєстрації отримувача послуг — тобто Україною. Отже, слід нарахувати ПДВ 20 %, скласти та зареєструвати податкову накладну за першою подією (оплатою чи отриманням послуг) та відобразити її як у розділі податкових зобов’язань, так і в розділі податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації у декларації з ПДВ).

З позиції чинного законодавства така операція є постачанням послуг нерезидентом на території України. Отримувач послуг повинен нарахувати ПДВ, а якщо він є платником ПДВ — скласти та зареєструвати податкову накладну. Дата податкової накладної визначається за загальним правилом першої події. Згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Невизначеність виникає, якщо нерезидент не надає акту виконаних робіт. Проте податківці у своїх усних консультаціях погоджуються, що датою має бути принаймні дата оплати послуг, якщо неможливо визначити дату їх надання. Якщо ж підприємство фіксуватиме самоактом кожного місяця надання послуг за датою надходження інвойсу, це також влаштує податківців.

Підприємство відображає одночасно податкові зобов’язання та податковий кредит. Важливо, щоб податковий кредит з ПДВ не було знято — це залежить від обґрунтованого господарського використання таких послуг. Це має бути підтверджено внутрішніми документами підприємства, наказами, калькуляціями, іншими документами, які підтверджують, що використання, наприклад, Facebook, потрібно саме для господарських (рекламних, збутових) цілей.

Податкова накладна складається таким чином:

ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41911
У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» зазначається умовний ІПН «500000000000»; у рядку «Постачальник (продавець)» — найменування нерезидента та через кому — країна, у якій зареєстрований продавець; рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках для даних покупця зазначаються власні дані отримувача (покупця). У верхній лівій частині такої податкової накладної ставиться відмітка «Х» та зазначається тип причини 14 — складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента. Решта реквізитів заповнюється згідно з Порядком заповнення податкової накладної.

Відображення в декларації

Роз’яснення: https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/470233.html
Операції з отримання послуг від нерезидента на митній території України відображаються у таких рядках декларації:
– нарахування податкових зобов’язань та їх коригування залежно від ставки (основна або 7 %) — у рядках 6.1 або 6.2 відповідно;
– податковий кредит та його коригування залежно від ставки — у рядках 13.1 або 13.2 відповідно.
Заповнення зазначених рядків передбачає подання додатка 1, якщо проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту за такою операцією.

Раді допомогти, звертайтесь ще!