Різниця між зовнішнім і внутрішнім сумісництвом: нюанси роботи
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.Тобто, відповідно до цієї норми КЗпП працівники можуть виконувати роботу за сумісництвом на іншому підприємстві, крім основного місця роботи. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи (ст. 102-1 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП)
Законодавство не містить визначення внутрішнього та зовнішнього сумісництва. Але якщо трудовий договір укладається з роботодавцем, на якому такий працівник працює за основним місцем роботи, то це буде внутрішнє суміництво. Якщо з іншим роботодавцем -зовнішнє. Саме оформлення однакове - працівник в заяві зазначає, що це робота за сумісництвом, та зазначає в які дні буде працювати, тривалість та час початку та закінчення робочого дня
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Відповідь від 15 хвилин!
Підключіть сервіс «Особистий консультант» та отримайте рішення всіх ваших робочих завдань від найкращих експертів-практиків країни.


