Аргументація для оскарження рішення ДПІ щодо акцизних марок

Аргументувати можна наступним чином:

Вимога до оформлення акту фактичної перевірки.
Податковий орган при складанні акту фактичної перевірки повинен чітко зазначати всі встановлені порушення із зазначенням конкретних фіскальних чеків, у яких було зафіксовано повторне або відсутнє пробиття акцизної марки, із деталізацією: дата, час, номер чеку, сума, код акцизної марки, код УКТ ЗЕД та інші обов’язкові реквізити. Відсутність цих даних у акті перевірки не дозволяє ідентифікувати конкретну операцію та фактичне порушення, а тому порушує право платника на захист та можливість подати заперечення або пояснення по суті (ст. 86 Податкового кодексу України — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text).

Право на ознайомлення з матеріалами перевірки.

Відповідно до ст. 86 ПКУ, суб’єкт господарювання має право ознайомитися з результатами перевірки, подати письмові заперечення до акту/довідки перевірки протягом 10 робочих днів з дня отримання, а також отримати рішення контролюючого органу за результатами розгляду заперечень. Якщо в акті не зазначені конкретні чеки, реквізити або обставини порушення, це порушує порядок оформлення результатів перевірки та позбавляє платника можливості надати мотивовані пояснення.

Право на надання та повторне надання документів:
Відповідно до ст. 44.7 ПКУ, якщо під час перевірки податковий орган відмовляється врахувати надані документи, платник має право надати їх до завершення перевірки повторно, а також направити їх після перевірки для врахування при прийнятті рішення за результатами перевірки.

Обов’язок надати документи під час перевірки:
Ст. 85 ПКУ зобов’язує платника податків надати документи на вимогу перевіряючих під час перевірки.

Щодо звинувачень у продажу фальсифікату.
Факт продажу фальсифікованої продукції повинен бути підтверджений не лише відсутністю або подвійним пробиттям акцизної марки, а й додатковими доказами (експертиза, відсутність пляшки з конкретним кодом акцизної марки на залишках, акти вилучення, документи щодо закупівлі тощо). Без конкретики і доказів звинувачення у фальсифікаті є безпідставними та підлягають оскарженню. Сам факт непробиття коду не є автоматичним доказом фальсифікату (ст. 73 Закону України № 3817-IX — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#Text).

Процедура оскарження та строки.
Заперечення на акт перевірки подаються протягом 10 робочих днів з дати отримання (ст. 86.7, 86.10 ПКУ), а скарга на податкове повідомлення-рішення — протягом 10 робочих днів з моменту отримання рішення (ст. 56 ПКУ). Оскаржувати можна не тільки суть порушення, але й недотримання процедури оформлення акту і доказування.

Відсутність обов’язкових реквізитів у чеку.
Дійсно, незазначення акцизної марки у чеку є порушенням вимог ст. 3, 17 Закону України про РРО № 265/95-ВР — https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-вр. Але для кваліфікації цього порушення податкова повинна надати докази — тобто конкретний чек із відсутнім кодом.

Оскарження висновків про фальсифікат.
Аргументуйте, що відсутність коду в чеку може бути наслідком технічної помилки, людського фактору, некоректної роботи програмного забезпечення РРО/ПРРО, і сам по собі цей факт не є підтвердженням реалізації фальсифікату. Для захисту можна надати акти інвентаризації залишків, документи закупівлі, докази легального походження продукції.

Відсутність у акті інформації про конкретні чеки — підстава для скасування рішень ДПІ.
Оскільки підприємець позбавлений можливості ідентифікувати, які саме операції визнані порушеннями, відсутність цієї інформації в акті є порушенням процедурних норм і може бути підставою для скасування акту перевірки та винесеного рішення (ст. 86 ПКУ).

Оскаржувати акт доцільно саме через відсутність конкретних чеків у акті, що порушує права на захист та можливість належно пояснити/обґрунтувати свої дії. Щодо звинувачень у фальсифікаті — вимагати надання доказів, проводити власну інвентаризацію і підтверджувати легальність товару документами. Заперечення подавати протягом 10 робочих днів з моменту отримання акту, далі — скарга на рішення ДПІ. Зауважимо, що

Додатково щодо подвійного пробиття акцизної марки:
Якщо в чеку було пробито один і той самий штрих-код акцизної марки двічі, але фактично продавались різні пляшки з різними марками, можна довести це документально. Для цього потрібно провести інвентаризацію залишків алкогольних напоїв і скласти відповідний акт. Якщо пляшка з тим кодом, який був пробитий двічі, на момент перевірки вже відсутня, можна пояснити, що це технічна помилка, надати докази законного придбання товару, а також списати або оприбуткувати цю пляшку згідно з фактичним залишком. Такі дії можуть бути використані для обґрунтування відсутності фальсифікату і демонстрації сумлінності платника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!