щорічна плата за ліцензію на право зберігання пального відображається у складі витрат майбутніх періодів і відноситься щомісяця у пропорційному розмірі на витрати.

Ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (див. п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону №3817-IX).

Згідно з пп. 4 НП(С)БО 8, нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Серед груп нематеріальних активів, наведених в пп. 5 НП(С)БО 8 є й право на провадження діяльності, у складі інших нематеріальних активів.

Таким чином, у повній відповідності з нормами НП(С)БО 8, ліцензія є об’єктом нематеріальних активів.

Так само вважає податкова служба щодо податкового обліку ліцензій, як нематеріальних активів. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39444

Але тут є один нюанс.

Відповідно до п. 2.1 Методрекомендацій №1327 придбаний або отриманий об'єкт нематеріальних активів зараховується на баланс, якщо одночасно виконуються такі умови:

• підприємство здійснює його контроль;


• існує імовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням;


• його вартість може бути достовірно визначена.
  
  Нас цікавить останній пункт, де мова про вартість, яка може бути достовірно визначена.

Є й інша думка щодо обліку ліцензії на зберігання пального. Вважається, що ліцензія на зберігання пального відноситься до складу витрат майбутніх періодів. Тобто, кожний річний платіж відображається на рахунку 39 і щомісяця в пропорційному розмірі списується до витрат.

Основний аргумент для цього – неможливість достовірно визначити вартість ліцензії. Наприклад, підприємство не впевнене, що буде щорічно оплачувати вартість ліцензії. Можливо, після двох чи трьох років підприємство може перестати здійснювати ліцензійні платежі. Але в такому разі ліцензія перестає відповідати визначенню об’єкта нематеріальних активів, тому що вартість не може бути достовірно визначена.

Неможливість достовірно визначити вартість нематеріального активу стосується також всіх ліцензій із зберігання пального, що оплачуватимуться починаючи з 2025 року згідно з нормами Закону №3817-IX

Є й інша думка щодо обліку ліцензії на зберігання пального. Вважається, що ліцензія на зберігання пального відноситься до складу витрат майбутніх періодів. Тобто, кожний річний платіж відображається на рахунку 39 і щомісяця в пропорційному розмірі списується до витрат.

Основний аргумент для цього – неможливість достовірно визначити вартість ліцензії. Наприклад, підприємство не впевнене, що буде щорічно оплачувати вартість ліцензії. Можливо, після двох чи трьох років підприємство може перестати здійснювати ліцензійні платежі. Але в такому разі ліцензія перестає відповідати визначенню об’єкта нематеріальних активів, тому що вартість не може бути достовірно визначена.

Неможливість достовірно визначити вартість нематеріального активу стосується також всіх ліцензій із зберігання пального, що оплачуватимуться починаючи з 2025 року згідно з нормами Закону №3817-IX

Раді допомогти, звертайтесь ще!