Так може, але є податкові ризики.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. ч. 1 і 2 ст. 827 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4003 ). Про безоплатність користування автівкою варто прямо зазначити в договорі позички, зважаючи на пристрасть податківців розглядати такі договори за аналогією з договорами оренди. Адже до договору позички застосовуються і положення глави 58 "Найм (оренда)" (ч. 3 ст. 827 ЦКУ).

Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), у якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 828 ЦКУ). Хоч деякі фахівці вважають, що автомобілі відносяться саме до наземних самохідних транспортних засобів, а тому нотаріальне посвідчення не обов’язкове. Наразі, на практиці, є багато позитивних рішень судів, про те, що договори позички автомобільних транспортних засобів для перевезення вантажів і людей не підлягають нотаріальному посвідченню . Тож рішення залишається за сторонами договору.

Але податківці керуючись ст. 799 та ст.828 ЦКУ схиляються до думки, що договір позички заключний з фізичною особою має бути нотаріально посвідчений.

Щодо утримання то, оскільки до договору позички застосовуються положення глави 58 "Найм (оренда)" ЦКУ.

ДФС вважає, що за відсутності нотаріального посвідчення договору позички автівки (коли однією зі сторін є фізособа) вартість використаного пального, запасних частин, витрати на техобслуговування й ремонт користувач неправомірно відносить до витрат періоду. Як наслідок, вони донараховують податкові зобов'язання і штрафні санкції з ПДВ, ПДФО, військового збору, податку на прибуток. Довести свою правоту користувач може лише в судовому порядку, благо є позитивна судова практика.

Роз’яснення податківців в ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41038 .

Витрати на пальне відносять до витрат періоду на підставі первинних документів. Проте є випадки, коли податківці не визнають використанням у господарській діяльності підприємства факт витрачання пального автівкою, отриманою за договором позички. Зокрема, вони наполягають на відсутності права на податковий кредит і вимагають визнати витрати на пальне для "позиченого" авто додатковим благом тієї особи, яка ним користувалася. Суди здебільшого стають на бік підприємств.

Щоб зменшити ризики зняття витрат та донарахування ПЗ з ПДВ, безпечніше оформити договір оренди транспортного засобу. Також потрібно мати затверджені норми списання палива, положення про використання автомобіля на підприємстві, накази на проведення ремонтних робіт та ін.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/2074-orenda-avtomobilya-u-pracivnika-oblik-i-opodatkuvannya

Раді допомогти, звертайтесь ще!