Заголовок тимчасово відсутній

Згідно п. 16 НПСБО 9 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99#n20 «При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: Обидва методи оцінки вибуття запасів - ФІФО та ідентифікованої собівартості - мають свої особливості і підходять для різних ситуацій.

Метод ФІФО дуже поширений метод для тих хто не займаються прямо виробництвом продукції (ремонтні послуги, інформаційні послуги, будівництво) передбачає, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство. Тобто, перші придбані запаси продаються першими. Це підходить для загального товарообігу, коли запаси взаємозамінні і не вимагають індивідуальної ідентифікації.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується для запасів, які не замінюють один одного, наприклад, для спеціальних замовлень, об'єктів нерухомості, виробів з дорогоцінних металів, індивідуальне замовлення. Цей метод дозволяє відстежувати кожну одиницю запасів за її індивідуальною собівартістю, що важливо, коли запаси унікальні або мають значну вартість.

Для підприємства, що займається оптовою торгівлею обладнанням, вибір методу залежить від специфіки товару. Якщо обладнання є взаємозамінним, метод ФІФО може бути більш доречним. Якщо ж обладнання унікальне або має значну вартість, краще використовувати метод ідентифікованої собівартості.

Метод підприємство обирає самостійно (заборон немає) і фіксує в наказі про облікову політику. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із методів.
Зміна обраних методів буде вважатися зміною облікової політики, оскільки метод вибуття запасів є елементом облікової політики (п.2.1 МР № 635 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0635201-13 ). Це призведе до необхідності ретроспективного перерахунку всіх витрат, пов"язаних з вибуттям запасів

Раді допомогти, звертайтесь ще!