Тільки на загальній системі ФОП може здійснювати роздрібний чи оптовий продаж такої алкогольної продукції, на підставі отриманих ліцензій.

Щодо виробництва —
слід зауважити, згідно із Законом № 481/95-ВР (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text):

2. Ліцензії на право виробництва спирту етилового, біоетанолу, пального надаються суб’єктам господарювання — юридичним особам, інші види ліцензій, визначені цим Законом, — усім суб’єктам господарювання.
Отже, ФОП на загальній системі може отримати, зокрема, такі види ліцензій, що стосуються справи, згідно з п. 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР, та відповідно здійснювати таку діяльність:

на право виробництва спиртових дистилятів;
на право виробництва алкогольних напоїв;
на право оптової торгівлі спиртовими дистилятами;
на право оптової торгівлі алкогольними напоями;
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями тощо.
Щодо того, що ФОП одночасно є посадовою особою суб’єкта господарювання, який здійснює таку саму діяльність, — обмеження можливі ВИКЛЮЧНО на рівні самої компанії. Так, засновники можуть обмежити право виконавчого органу у особі директора здійснювати підприємництво у тому ж сегменті з міркувань запобігання недобросовісній конкуренції. Але можуть і не приймати такого рішення — це абсолютно на їхній розсуд. Якщо фізична особа — директор і сама є засновником і не приймає такого рішення відносно себе — в такому разі ніщо її не обмежує.

Таким чином, якщо з боку компанії згідно з рішеннями її власників немає обмежень щодо здійснення посадовою особою діяльності в тій самій сфері — ані Податковий кодекс, ані інші законодавчі акти не обмежують права особи займатися підприємницькою діяльністю.

Торгівля між ФОП та компанією також можлива, адже пов’язаність осіб-резидентів не впливає на необхідність застосування звичайних цін і не має інших обмежень у ПКУ. На сьогодні пов’язаність осіб має значення тільки щодо нерезидентів.

Однак укладання договорів між двома суб’єктами, представленими однією фізособою з обох сторін, виглядає сумнівним з точки зору ч. 3 ст. 238 ЦКУ. Тому такі договори зі сторони підприємства доцільно укладати за участю заступника чи іншої особи, якій делеговано право підпису договору.

Якщо директор звільниться — перешкод на рівні податкового законодавства та ЦКУ також немає.

Повторимо: усі перешкоди, які теоретично можуть бути, — виключно на корпоративному рівні.

. .

Раді допомогти, звертайтесь ще!