Заголовок тимчасово відсутній

Згідно з пп. 14.1.212 Податкового кодексу України, під терміном «реалізація пального» у межах розділу VI слід розуміти будь-які дії, пов’язані з фактичною передачею пального (через відпуск або відвантаження) з акцизного складу іншим особам, незалежно від того, переходить при цьому право власності чи ні, та незалежно від того, відбувається це з оплатою чи без неї.

Відповідно до пп. 231.1 ПКУ, у разі відпуску пального або етилового спирту платник акцизу зобов’язаний оформити акцизну накладну в електронному вигляді.

При реалізації пального через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, які є роздрібним місцем торгівлі та на які отримано відповідну ліцензію, акцизна накладна обов’язково має містити реквізити, що дозволяють однозначно встановити отримувача пального. Це прямо передбачено підпунктами «г» та «ґ» пп. 231.1 ПКУ.

Так, згідно з підпунктом «ґ» вказаного пункту, у накладній зазначаються як дані постачальника пального, так і повне або скорочене найменування і код ЄДРПОУ юридичної особи, яка отримує пальне.

Оскільки згідно з визначенням із пп. 14.1.212 ПКУ отримувачем є саме та особа, яка фізично приймає пальне в бак транспортного засобу, то саме вона і має зазначатися в акцизній накладній — навіть якщо прямих договірних відносин між нею та АЗС немає.

Отже, у випадку, коли автомобілі юридичних осіб заправляються пальним на АЗС, при цьому розрахунок проводить інша особа, акцизна накладна все одно повинна містити дані про ту юридичну особу, якій належить автомобіль — тобто фактичного споживача пального. Зазначення в накладній інформації лише про особу, яка оплачує, але не заправляється, не допускається.

Раді допомогти, звертайтесь ще!