Заголовок тимчасово відсутній

Статтею 7 КЗпП передбачено, що особливості регулювання праці тимчасових і сезонних працівників встановлюються законодавством. На сьогодні в Україні є чинним (в частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ №310. Відповідно до його ст. 1 сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців. Сезонний трудовий договір - це різновид строкового трудового договору. Він укладається на строк тривалості певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Сезонними вважаються роботи, які містяться в Списку №278.

При укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов'язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (п. 3 Указу №310), що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу, у якому зазначається, що даний працівник приймається саме на сезонну роботу.

Відповідно до статті 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами:

- на період виконання певної роботи (п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП);

- на визначений строк, встановлений за погодженням сторін (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП).

При цьому роботодавець зобов'язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

При прийманні на сезонні роботи випробування з метою перевірки відповідності робітника або службовця роботі, яка йому доручається, не встановлюється. Але, при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Слід зазначити, що на сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві. На сезонних працівників поширюються форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві.

Відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про відпустки» сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу.

Сезонні працівники, які працюють на умовах трудового договору, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та є застрахованими особами. У разі настання тимчасової непрацездатності, сезонні працівники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату листка непрацездатності, тобто отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності) та, починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності, - за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв'язку із закінченням роботи (сезону), а, отже, строку трудового договору. Днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи. Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати трудовий договір із цим працівником буде вважатися таким, що укладений на невизначений строк.

На сезонних працівників у штатному розписі вводять нові посади. Тобто до штатного розпису вносять зміни. У наказі про внесення змін до штатного розпису зазначають, що робота за доданими посадами є сезонною, уточнюють тривалість сезонних робіт. Після закінчення сезону знову вносять зміни до штатного розпису, вилучаючи з нього сезонні посади.

Раді допомогти, звертайтесь ще!