Заголовок тимчасово відсутній

Рахунок-фактура не має затвердженої форми та складається у довільній формі. Може носити інформаційний характер. Рахунок не є документом, який забезпечує записи в бухгалтерських регістрах та не є підставою для проведення господарської операції в обліку.

Проте ситуація може змінитися з прийняттям Проекту Закону про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг) 3939-IX від 03.09.2024 ( https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40646 )

Рахунок може вважатись первинним документом лише тоді, коли він містить обов’язкові реквізити.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 )
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської
операції;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких
встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за
здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка
брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Міністерство фінансів України також притримується точки зору, стосовно того, що рахунок-фактура є первинним документом лише у випадку наявності обов'язкових реквізитів, про що йдеться в листі Мінфіну від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 ( https://mof.gov.ua/storage/files/%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA-%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_(%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D1%81).pdf ) і не завжди може бути підставою для відображення госп. операції в бухгалтерському обліку (Лист ДФС від 31.03.2017 № 6964/10/26-15-14-05-04-22)

Електронний рахунок регулюється загальним законодавством про електронний документообіг, окремих норм не передбачено, а саме:

1. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг” № 851-IV від 22 травня 2003 року ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text )

2. Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text )

3. Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text )

4. Типова інструкція з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-%D0%BF#Text )

5. Порядок роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання (Наказ Мін’юсту 11.11.2014 № 1886/5) ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1421-14 )

6. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 № 88 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n10 )

7. Лист ДПС України від 26.12.11 № 10406/7/18-4017 "Про визнання органами ДПС електронних первинних документів" ( https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/normativne-zabezpechennya/61655.html )

8. Лист МІнфіну 24.11.2009 N 31-34000-20-17/31818 ( https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3181201-09%23Text#Text )

9. ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС в частині електронних доказів ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n2190 )