Заголовок тимчасово відсутній

Якщо 30 тис - це доларів або євро, тобто операція має значний харакер (більше 400 тис грн), то єдиним прявмим виходом є тільки звернення до ТПП та оформлення форс мажору. на піставі - фото та акту невідповідності від нерезидента . Якщо це вказано в грн. - операція не підлягає валютному контролю.

Отже, слід взяти до уваги позицію ДПС щодо таких ситуацій, висловлену в ІПК
09.04.2019 № 1511/6/06-30-14-03-09-ІПК

...слід зазначити, що відповідно до підпункту 1 та підпункту 4 п. 12 розділу ІІІ Інструкції № 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-19#Text зменшення суми грошових коштів, які мають надійти або надійшли на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається також за умови, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Рішення про таку невідповідність приймається Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті або іншим органом, уповноваженим розглядати спори або засвідчувати таку невідповідність згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору;
відбувається повне або часткове повернення резиденту товару, що був поставлений нерезиденту за експортним договором, у зв'язку з повним або частковим невиконанням сторонами взаємних зобов'язань за експортним договором – на суму вартості такого товару, оформленого МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування" та за наявності відповідної інформації в реєстрі МД.
Тобто, порядок вирішення спорів, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, має бути визначений зовнішньоекономічним договором з урахуванням положень процесуального законодавства України.

При укладенні зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкти господарювання мають керуватися наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 № 201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Однією з обов'язкових умов зовнішньоекономічного договору відповідно до цього наказу є умова щодо включення розділу "Санкції та рекламації".

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів), строки виплати штрафів – від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір, строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Тобто, вимоги щодо змісту можливої рекламації за неякісний товар формуються виходячи з умов, зазначених у зовнішньоекономічному контракті.

Також, однією з обов'язкових умов зовнішньоекономічного договору відповідно до цього наказу є умова щодо врегулювання спорів у судовому порядку. Зокрема, у цьому розділі зовнішньоекономічного договору визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

Якщо спірні питання щодо виконання зовнішньоекономічного договору не врегульовуються у досудовому порядку, підприємство має право звернутися до суду.

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа), і пеня за порушення строку в цей період не нараховується (п. 7 ст. 13 Закону № 2473).

Раді допомогти, звертайтесь ще!